агальнюються факти науки з їх первинним, можливим поясненням), потім перевіряється (на основі способів і форм логічного мислення, зіставлення логічних висновків з вихідними науковими фактами), а потім доводиться (емпіричне дослідження, зіставлення отриманих знань з фактами дійсності, перевірка наукових висновків).  
 У ході докази гіпотези пояснюються факти науки, які суперечать уже відомим знанням, обгрунтовуються нові властивості, структури, закони об'єктів буття.  Закон в науці - Встановлені суттєві, необхідні, об'єктивні, внутрішні, універсальні для певного класу явищ і повторювані зв'язку буття. Закон - найважливіша ланка і підстава наукової теорії.  Обгрунтування в процесі докази гіпотези нових властивостей і зв'язків об'єкта дослідження формується в логічну систему знань, яка називається теорією. 
  Теорія є заключною формою процесу наукового пізнання.  Вона являє сукупність достовірних наукових знань про певну стороні буття.  Знання систематизовані, логічно взаємопов'язані і являють цілісну концепцію (вчення).  Теорія містить судження, на підставі яких можна отримати нові судження за допомогою засобів і способів логічного мислення.  Теорія містить можливість передбачення, так як в неї входять відкриті закони, принципи подальшого пізнання.  Теорія пояснює сутнісне функціонування фрагментів буття, володіє евристичної функцією.  Вона спонукає до нових досліджень і відкриттів.  Теорія, як правило, відкрита форма наукового знання.  Її можна доповнювати новими знаннями, вважати такими, що втратили достовірність або цінність ті В«ІстиниВ», які спростовані або не знаходять застосування на практиці.  Теорія преемственна у своєму розвитку і вдосконаленні. 
				
				
				
				
			  Головне завдання всякої науки - здобути не просто істинні знання, а об'єднати їх в теорію - досить масштабне і глибоке систематизоване концептуальне знання. 
  Поняття В«теоріяВ» вживається ще у двох значеннях.  Теорія означає всяке, не обов'язково істинне, але систематизоване знання з використанням категоріального апарату і логічного мислення.  Теорії обгрунтування буття Бога, окультно-містичні теорії, багато соціальні утопії - приклади не суворого вживання даного терміна як науково-істинної теорії.  Поняття В«теоріяВ» співвідноситься також з поняттям В«практикаВ». 
  У цьому співвідношенні теоретичне охоплює весь зміст, способи і форми прояву свідомості суб'єктів.  У свідомості, в почуттях і розумі - як би все теоретичне (не знайшло ще втілення в життя), а саме життя людей, їх конкретно-творча діяльність - це практика. 
  Філософські теорії мають у своєму змісті науково-теоретіческіe знання, якщо їх можна експериментально обгрунтувати або спростувати, тобто  перевірити.  Так, філософські закони верифіковані в тому випадку, коли вони застосовуються (вивчається їх дія) до конкретним об'єктам буття.  Суперечливість розвитку, причинно-наслідковий залежність, взаємозв'язок сутності та явища, змісту і форми та інші філо...