Досягнення збалансованості между потребою населення в робочих місцях та їх наявністю, віходячі з професій, кваліфікацій та режімів праці, з урахуванням потреб виробництва та трудових ресурсів. p align="justify"> Повна зайнятість - це тієї ідеальний рівень Використання економічно активного населення, до Якого слід прагнуті. Повна зайнятість має буті Основним принципом СОЦІАЛЬНОЇ політики країни. Вона передбачає Досягнення збалансованості между потребами населення в робочих місцях та їх наявністю загаль І з урахуванням професій, кваліфікацій, умів и режімів праці, других якісніх особливими потребами Виробництво і трудових ресурсів на всех рівнях організації народного господарства. p align="justify"> категорія "трудові ресурси" - це інтегральна сукупність кількісніх та якісніх характеристик населення Стосовно праці. Кількісні характеристики візначаються демографією, Якісні - суб'єктівнімі факторами, Які лежати в Основі їх конкурентоспроможності на ринку праці. p align="justify"> Якісні характеристики трудових ресурсів, а самє особістісну ськладової, з розвитку прайси ВАЖЛИВО враховуваті як визначальності, что передбачає усвідомлення свого обов'язку, гідності, відповідальності, справедливості, в Основі Якої лежить мораль праці як елемент загальнолюдської моралі .
Якісна характеристика трудових ресурсів має дива визначальності у зв'язку з тим, что на сучасности етапі спостерігається Посилення негативних Явища в економіці та суспільстві значний мірою через кризовий стан культури [17, 4].
Відсутність ЕЛЕМЕНТІВ самовідтворення культурного життя необхідного уровня стала основою інволюційніх Явища, духовної деградації трудових ресурсів.
Ефективне Функціонування системи регулювання зайнятості в умів прайси передбачає постійне Посилення Економічних методів управління трудовими ресурсами на всех рівнях управління, визначення пріорітету конкретних Завдання політики зайнятості.
У умів трансформації Суспільства для ефективного Використання трудових ресурсів слід застосовуваті Такі напрями регулювання СФЕРИ зайнятості:
системний, комплексний підхід в управлінні зайнятістю, что охоплює ВСІ Соціальні групи працездатности населення;
адаптація форм управління зайнятістю до спеціфікі соціально-демографічного складу слабо захіщеніх груп населення, безробітніх;
Підвищення мобільності трудових ресурсів между регіонамі, Галузії, професіямі з метою Здійснення структурних зрушень в економіці, Підвищення продуктівності праці та ефектівності виробництва;
Посилення відповідальності органів управління зайнятістю, віконавчої власти за сітуацію на прайси праці, працевлаштування безробітніх, Попередження масового Безробіття.
Трудові ресурси доцільно аналізуваті в розрізі груп незайнятої робочої сили, згрупованіх за рівнем працездатності, термін...