різні фактори;
б) з часом потреби працівників змінюються, тому не можна розраховувати, що мотивація, яка справила дію один раз, буде ефективно працювати весь час. Менеджери, зайняті організацією праці інших людей, повинні забезпечувати можливості для задоволення потреб працівників, що діють в групах.
Щоб ясно розуміти принцип соціально-трудового пристосування і правильно ним користуватися, треба постійно враховувати не тільки позитивну, а й негативну сторони:
а) пристосування людини до ситуації не виникає саме собою і відразу. Воно виникає з непристосованості;
б) механізм співпраці людини в групі її усуває і потім створює пристосування.
Менеджер, організовуючи виконання якогось рішення, підбирає відповідних людей і розподіляє серед них обов'язки. Виконавці, отримуючи завдання, не відразу встановлюють відповідність дорученої роботи особистим інтересам. Вони у цей момент відчувають непристосованість. Потрапивши в групу, людина, найчастіше, змінює індивідуальні початкові потреби, пристосовуючи свої інтереси до інтересів групи. Група в цілому впливає на поведінку окремої особи і цим створює пристосування. З цього принципу випливає, що організовувати роботу простіше в постійно діючій групі, де проявляється властивість згуртованості. У таких групах активну зміну середовища і соціально діяльну пристосування відбувається не в інтересах індивідуальних потреб, а групових, які легше враховувати при організації роботи групи. Методи досягнення успішної діяльності зумовлені також необхідним організаційно-колективним мисленням. Організація спільної праці вимагає правильного встановлення уточненого складу дій (конкретних робіт), способу послідовності у виконанні дій і забезпечення загального взаєморозуміння членів групи за кінцевим результатом їх діяльності. p align="justify"> Принцип результативної дії.
Даний принцип передбачає необхідність вироблення критеріїв оцінки якості індивідуальної праці в колективних процесах.
Робота людини не тільки організовується, але і контролюється. Тому менеджер, визначаючи завдання кожному виконавцю у групі з метою здійснення дієвого контролю над їх виконанням та забезпечення успішної діяльності, повинен встановити критерії задовільної роботи. p align="justify"> З одного боку, в якості таких критеріїв можуть бути стандарти, які визначають на стадії планування, з іншого боку, менеджер повинен встановити власні критерії щодо вимог, що пред'являються до всіх членів групи. Виходячи з того, що поведінка кожного члена групи індивідуально, менеджеру потрібно уточнювати вимоги до результатів дії кожного працівника. Результативної дії від кожного виконавця в групі можна очікувати тільки тоді, коли менеджер видає завдання виконавцю індив...