в СРСР соціальної психології як науки. У своїх статтях, опублікованих у 1959р., Ряд ленінградський вчених (Б, Г. Ананьєв, А. Г. Ковальов, Б. Л. Паригіі) виступили з критикою нігілістичного ставлення до цієї галузі наукового знання. Обгрунтовувалася не тільки можливість, а й необхідність розробки соціальної психології на марксистській основі. На початку 60-х рр.. помітним явищем в психологічній сфері стала дискусія про предмет соціальної психології, що розгорнулася на сторінках журналу В«Питання психологіїВ». Тут виступили такі ініціатори розвитку вітчизняної соціальної психології, як А. В. Баранов, Б. Д. Паригіі, Є. С. Кузьмін, Е, В. Шорохова, Н. С. Мансуров, К. К. Платонов. p align="justify"> Важливою подією для даної галузі знання стало створення в 1962 р. першої в країні лабораторії соціальної психології в Ленінградському державному університеті. Вперше була виділена спеціальна секція, присвячена питанням соціальної психології. Перші вітчизняні монографії з соціальної психології на даному етапі її розвитку також вийшли н світло в Ленінграді. p align="justify"> Відомо, що важливим моментом становлення будь-якої науки є організація підготовки відповідних фахівців. Перші в країні кафедри соціальної психології відкриваються в 1968 р. в Ленінградському університеті (під керівництвом Є. С. Кузьміна) і в 1972 р. в Московському університеті (під керівництвом Г. М. Андрєєвої). Тут починається підготовка дипломованих фахівців з соціальної психології. Курси соціальної психології поступово з'являються і в інших навчальних закладах. Публікуються перші навчальні посібники - В«Курс лекцій з соціальної психології * А. Г. Ковальова (М., 1972) іВ« Соціальна психологія В»під редакцією Г. П. Предвічного і Ю. А. Шерковіна (М., 1975). Виходить перший підручник для студентів вузів В«Соціальна психологіяВ» Г. М. Андрєєвої (М., 1980). p align="justify"> У 1970-1980-і рр.. ведеться дослідницький пошук у галузі методології, теорії і методів соціальної психології, проводяться емпіричні дослідження в різних сферах суспільного життя. У цей період виходять значні праці присвячені різним галузям соціально-психологічного знання .. Це роботи в галузі історії соціальної психології (Е. А. Буділова, М. Г. Ярошевський), методології та теорії (Т. М. Андрєєва, В. Н. Куликов, І. Т. Левикін, Є.Д. Паригін, Е . В. Шорохова, П. II. Шихирев, А. К. Уледов), психології груп і колективів (І. П. Волков, А. І. Донцов, А. Н. Лутошкін, А . В. Петровський), міжгрупової взаємодії (В. С.Агеей), лідерства та керівництва (А. Г.Коваль, Р. Л. Кричевський, Л. І. Уманський), міжособистісних відносин (Я. Л. Коломінський, Н. Н. Обозов), соціальної психології особистості (М. І. Бобнева, А. А. Бодальов, В. В. Бойко. І. С. Кон. К. К. Платонов, В. А. Ядов), соціально-психологічної діагностики особистості (Е. С. Чугунова), психології спілкування (А. А. Брудний, Р. Б. Гітельмахер, А. А. Леонтьєв, В. Н. Панфьоров), соціально-психологічного тренінгу (Ю. М. Ємельянов, ...