ий метод, відомий як аналіз багатовимірного дискриминанта, можна побудувати модель платоспроможності, визначаючи приватні співвідношення, які найкращим чином виділяють дві групи компаній та їх коефіцієнти. Такий вибірковий підрахунок співвідношень є типовим для визначення деяких ключових вимірів діяльності корпорації, таких, як прибутковість, відповідність оборотного капіталу, фінансовий ризик і ліквідність. Об'єднуючи ці показники і зводячи їх відповідним чином воєдино, модель платоспроможності виробляє точну картину фінансового стану корпорації. Типова модель для аналізу компаній, акції яких котируються на біржах, приймає форму:
=C0 + C1X1 + C2X2 + C3X3 + C4X4 + .....
де: Х1=прибуток до сплати податку / поточні зобов'язання (53%)
Х2=поточні активи / загальна сума зобов'язань (13%)
Х3=поточні зобов'язання / загальна сума активів (18%)
Х4=відсутність інтервалу кредитування (16%)
С0, ... С4 - коефіцієнти, відсотки в дужках вказують на пропорції моделі; Х1 вимірює прибутковість, Х2 - стан оборотного капіталу, Х3 - фінансовий ризик і Х4 - ліквідність.
Для посилення прогнозуючої ролі моделей можна трансформувати Z-коефіцієнт у PAS-коефіцієнт (Perfomans Analysys Score) - коефіцієнт, що дозволяє відстежувати діяльність компанії в часі. Вивчаючи PAS-коефіцієнт як вище, так і нижче критичного рівня, легко визначити моменти занепаду й відродження компаніі.коеффіціент - це просто відносний рівень діяльності компанії, виведений на основі її Z-коефіцієнта за певний рік і виражений у відсотках від 1 до 100. Наприклад , PAS-коефіцієнт, що дорівнює 50, вказує на те, що діяльність компанії оцінюється задовільно, тоді як PAS-коефіцієнт, що дорівнює 10, свідчить про те, що лише 10% компаній перебувають у гіршому становищі (незадовільна ситуація). Отже, підрахувавши Z-коефіцієнт для компанії, можна потім трансформувати абсолютну міру фінансового становища в відносну міру фінансової діяльності. Іншими словами, якщо Z-коефіцієнт може свідчити про те, що компанія перебуває в ризикованому положенні, то PAS-коефіцієнт відображає історичну тенденцію і поточну діяльність на перспективу.
Сильною стороною такого підходу є його здатність поєднувати ключові характеристики звіту про прибутки і збитки та балансу в єдине представницьке співвідношення. Так, компанія, яка отримує великі прибутки, але слабка з точки зору балансу, може бути порівняна з менш прибутковою, баланс якої урівноважений. Таким чином, розрахувавши PAS-коефіцієнт, можна швидко оцінити фінансовий ризик, пов'язаний з даною компанією, і відповідно варіювати умови угоди. По суті, підхід заснований на принципі, що ціле більш цінне, ніж сума його складових.
Додатковою особливістю цього підходу є використання «рейтингу ризику» для подальшого виявлення прихованого ризику. Цей рейтинг статистично визначається тільки, якщо компанія має негативний Z-коефіцієнт, і обчислюється на основі тренда Z-коефіцієнта, величини негативного Z-коефіцієнта і числа років, продовження яких компанія знаходилася в ризикованому фінансовому становищі. Використовуючи п'ятибальну шкалу, в якій 1 вказує на «ризик, але незначну ймовірність негайного лиха», а 5 означає «абсолютну неможливість збереження колишнього стану», менеджер оперує готовими засобами для оцінки загального балансу ...
