д. Розмовні засоби широко залучаються письменниками (насамперед для мовної характеристики персонажів і для досягнення бажаного художнього впливу на адресата). При цьому, природно, використовуються і засоби передачі різноманітних відтінків інтонації живої мови, зокрема різні види вираження бажання, спонукання, веління, прохання - все це складає активний стилістичний фонд художньої мови.
Наприклад, в оповіданні Мюріель Спарк You Should Have Seen the Mess розповідь ведеться від першої особи, отже, мова дівчини може розглядатися як її головна характеристика, найбільш значимий спосіб створення образу головного персонажа. За допомогою ретельного підбору засобів розмовної мови створюється іронічний, що не розташовує до себе читачів образ обмеженою, недалекій, вельми приземленою представниці британського міщанства (lower middle class). Для мови Лорни характерно нарочите вживання евфемізмів і уникнення слів нейтрального регістру (наприклад, facilities замість toilet, hygienic замість clean, unhygienic замість dirty, remodernize замість make repairs), все це в поєднанні з граматичними формами, побудованими неправильно через невірну аналогією з іншими оборотами (наприклад, to Trevor or I, ср it s I, my brother is younger than I) створює комічний ефект.
В оповіданні Life of Ma Parker К.Менсфілд словами головної героїні передається її внутрішній душевний стан. У сумної повісті про тітоньці Паркер образ нещасної жінки створюється нарочито обмеженими засобами, автор навмисно не виходить за межі убогого словникового запасу своєї героїні, передаючи її світовідчуття її ж мовою і її лексикою. Тітонька Паркер говорить мовою просторіччя, з його характерними неправильностями (наприклад, опусканням початкового h: er=her, anging=hanging, the ospital=the hospital або вживанням невірних, спотворених форм: beg parding=I beg you pardon, emigrimated=emigrated, chimley=chimney і т.д.). Ці неправильність мови здаються «вирваними» зі світу сприйнять головної героїні і, перемежаючись з описом гіркої дійсності, поглиблюють атмосферу самотності і відчуженості.
Художня мова широко вбирає в себе не тільки лексику і фразеологію, але і синтаксис розмовної мови, відображаючи останню і певною мірою «олітературівая» її. Однак це відображення аж ніяк не фотографічне. Однак це явище не можна охарактеризувати як «змішання стилів», оскільки кожен засіб в художньому творі умотивовано змістовно і стилістично, разом вони об'єднуються однією спільною, притаманною їм естетичною функцією. Жива усне мовлення потрапляє в художній твір, піддаючись певного відбору та обробці, а головне, виконує функцію впливу на читача.
Всі кошти, в тому числі нейтральні, використовувані автором в художньому тексті покликані служити вираженню системи образів, ідейному задуму автора. У кожному конкретному випадку з усього арсеналу мовно-стилістичних засобів доречним, єдино необхідним в даному контексті виявляється лише одне, обране засіб. Причому в поняття високих якостей художньої мови і неодмінних її властивостей входять: неповторність і свіжість вираження при створенні образів, яскрава їх індивідуальність. У цьому полягає ще одне відмітна властивість художнього тексту - зростання значення внутрішньої форми слів, посилена актуалізація елементів лексичного рівня.
При виявленні характеристик художнього тексту можна не відзначити динамізм, який проявляється, зокрема, у високому середньому показнику «глагольности» промови (у той час як, наприклад, науковому функціональному стилю властиві якісність і статичність). Частота дієслів у художніх творах майже в два рази вище, ніж в текстах наукового стилю, і в три рази вище, ніж в офіційно-ділових текстах (з відповідним зменшенням числа іменників).
Дієслова різних семантичних груп виступають в образно-конкретизує функції завдяки відбору слів і особливому контекстного оточенню. Завдяки дієслівному речеведению (термін М. Н. Кожиной), письменник активізує читацьке уяву, створюючи поетапне уявлення про художній образ.
У мові головної героїні згаданого вище розповіді You Should Have Seen the Mess (М. Спарк), що претендує на приналежність до вищого суспільства, переважають дієслова офіційно-ділового стилю: construct, remodernize, remark (замість to say ), recall, to pass water, to re-house (замість to move)
Для створення образу рухомого пустотливого дитини Кетрін Менсфілд в оповіданні Sixpence вдається до використання найрізноманітніших дієслів руху lt; ... gt; fly, hide, run, dash, rush, and there dodging, peer, leap up and down.
Вище вже було згадано про синтаксичних можливості передачі динаміки (відносно довгі союзні і безсполучникові конструкції - полісіндетон і асіндетон, ланцюжки однорідних членів, скупчення граматичних зворотів у висловленні і т.д.)
Що стос...
