наявність в мові синонімів, розширюючи у дітей їх запас, треба включити в обговорення питання про те, навіщо люди придумали стільки близьких за значенням слів, а наша мова їх увібрав в себе і зберігає. Не зайві вони, чи не правильніше було б частково викреслити їх зі словника? Це завдання можна вирішити на конкретних прикладах ряду слів. Зіставлення слів, з'ясування того, що зайвих серед них немає, оскільки кожне слово містить в собі якийсь відтінок, допомагає зрозуміти, що синоніми - це слова, не тільки близькі за значенням, але і трохи відмінні один від одного. Тому їхня мова і зберігає, дозволяючи нам точно висловлювати свої думки. Таке спостереження допоможе дітям вчитися відчувати слово, більш усвідомлено підходити до його вибору.
На цьому етапі учні підбирають синоніми до слів, пояснюють їх значення, з'ясовують відтінки значень, відмінності між словами-синонімами. Зазвичай при підборі синонімів школярі розташовують їх по наростаючій ступеня якості: великий, величезний, величезний.
У третьому класі важливо акцентувати увагу дітей на використанні синонімів у власної мовної діяльності, а також на виправленні помилок.
Робота над фразеологією
Робота над фразеологією повинна вестися спільно зі словникової роботою на уроках російської мови, причому не епізодично, а в системі вже на ранній ступені навчання. У першому класі термін фразеологізм доцільніше замінити терміном крилаті слова raquo ;, що означає слова, які як би перелітають із пропозиції в пропозицію, не змінюючи свого складу .
У другому класі, коли сутність подібних поєднань буде більш зрозуміла дітям, доречно познайомити їх з серйозним лінгвістичним терміном, давши його у близькій молодшим школярам інтерпретації. Це можна зробити за допомогою розповіді Фразеологія :
" Були в майстерні дві дужки і стрижень, які використовували і разом, і окремо. Але одного разу робочий взяв їх, включив апарат і зварив в одну деталь у вигляді букви Ф.
Подібне ми бачимо і в житті слів. Живуть-поживають слова-деталі, ними користуються окремо і у вигляді тимчасових сполучень, але в якийсь момент, коли виникає в тому потребу, слова зливаються в неподільні поєднання - фразеологізми. Наприклад, існують слова вода, яка не, розлити і фразеологізм нерозлийвода. Так зі слів, вірніше, з поєднань слів народжується більшість фразеологізмів.
Слова втрачають раптом свої колишні значення: золоті руки - тут немає нічого зробленого із золота; висіти на волосині - ніхто не висить, та й волоска не видно.
Російська мова дуже багатий фразеологічними зворотами. Вони прикрашають нашу мову, роблять її виразною, подібною" .
На цьому етапі учні під керівництвом вчителя спостерігають за тим, що в стійких висловлюваннях неможливо замінити одне слово іншим. Так, про невелику кількість ми можемо сказати крапля в морі (але не в океані), кіт наплакав (але не кішка). Учні також підводяться до висновку про те, що багато фразеологічні звороти не допускають і зміни порядку слів. З допомогою вчителя діти вчаться замінювати стійкі поєднання слів близькими за значенням словосполученнями або окремими словами.
На цьому етапі дуже важливо, щоб діти не тільки записали і запам'ятали те чи інше фразеологічне сполучення, а й засвоїли його значення і могли правильно вжити його у своїй промові. Для цього вчитель може запропонувати учням самостійно скласти пропозиції з фразеологічними сполученнями, для сильного класу краще запропонувати написати мініатюру, казку, в якій були б використані знайомі фразеологізми. З одного боку, цей прийом допомагає учням глибше зрозуміти переносне значення цих поєднань, а з іншого стимулює словесна творчість.
У третьому класі учні продовжують спостерігати над значенням крилатих висловів. Вони підводяться до висновку, що стійкі звороти, як і слова, можуть мати синоніми, вправляються в підборі фразеологізмів-синонімів. В цей же час учні знайомляться з фразеологізмами-антонімами. Не менш важливо акцентувати увагу дітей на вживання фразеологізмів у своїй промові і особливо на використанні їх як яскравих виразних засобів в художній літературі.
Дана система роботи сприяє не тільки збагаченню словника школяра, а й удосконаленню навички читання та розвитку мовлення, створює основу для подальшої мовної практики, допомагає не тільки міцно засвоїти матеріал, а й зацікавити дітей, підвищити увагу до слова. Початковий ознайомлення молодших школярів з елементами лексикології допоможе вчителю середньої ланки проводити поглиблену та систематичну роботу над словом, як лексичної одиницею, забезпечить систему наступності двох ступенів навчання [15].
Глава 2. Експериментальна робота над лексичними п...