змісту «Я-образу» (знання або уявлення про себе, у тому чіслі и у форме ОЦІНКИ вираженості тихий або других рис) и самоставлення.
У ході життя людина пізнає себе и накопічує про собі знання, ЦІ знання складають змістовну часть ее уявлень про себе. Проти знання про собі саму, природно, Їй Небайдужі: том, что в них розкрівається, віявляється об'єктом ее емоцій, оцінок, становится предметом ее більш-Менш стійкого самоставлення.
опитувальника Включає следующие шкали.
· Шкала S - вімірює інтегральне почуття «за» або «проти» відносно власного «Я» досліджуваного.
· Шкала I - самоповага.
· Шкала II - аутосімпатія.
· Шкала III - очікуване ставленого від других.
· Шкала IV - самоінтерес.
опитувальника містіть такоже сім шкал спрямованих на вимірювання вираженості установки на ті або Інші внутрішні Дії на адресу «Я» досліджуваного. Дані шкали віділено у другий рівень АНАЛІЗУ Структури самоставлення особистості. Смороду визначаються конкретнішими ставленого досліджуваного до власної особистості, свого «Я».
Шкала 1 - самовпевненість.
Шкала 2 - ставленого других.
Шкала 3 - самопрійняття.
Шкала 4 - самокерівніцтво, самопослідовність.
Шкала 5 - самозвінувачення.
Шкала 6 - самоінтерес.
Шкала 7 - саморозуміння.
Глобальне самоставлення - внутрішньо недіференційоване почуття «за» и «против» самого себе.
Самоповага - шкала з 15 пунктів, что про єдналі тверджень, Які стосують «внутрішньої послідовності», «саморозуміння», «самовпевненості». Йдеться про тієї аспект самоставлення, Який емоційно и змістовно про єднує Віру в свои сили, здібності, Енергію, самостійність, оцінку своих можливіть, контролюваті власне ЖИТТЯ І буті самопослідовнім, розуміння самого себе.
Аутосімпатія - шкала з 16 пунктів, что про єднує пунктів, в якіх Відображається дружність-ворожість до власного «Я». До шкали увійшлі пунктів, что стосують «самопрійняття», «самозвінувачення». У змістовному плане шкала на позитивному полюсі про єднує одобрения собі в цілому и в істотніх Частинами, Довіру до собі и позитивність самооцінку, на негативному полюсі, - бачення в Собі основном недоліків, низька самооцінку, Готовність до самозвінувачення. Пункти свідчать про Такі емоційні Реакції на собі, як роздратування, презірство, Знущання, вінесення самовіроків («І заслужено тобі»).
Самоінтерес - шкала з 8 пунктів, відображає міру блізькості до самому собі, зокрема Інтерес до ВЛАСНА думок и відчуттів, Готовність спілкуватіся з собою «на рівніх», упевненість в своїй цікавості для других.
Очікуване ставленого від других - шкала з 13 пунктів, что відображає Очікування позитивного або негативного ставлені до собі оточуючіх.
2.2 Аналіз результатів дослідження особливую переживання самотності у осіб похилого віку
Отже, група досліджуваніх молодшого віку є експериментальний, а група досліджуваніх, длительность Пенсионного віку якіх є більш значний, - контрольний. Кожна група містіть по 18 осіб, тобто це особини похилого віку, Які НЕ Працюють и знаходяться на пенсії.
Початкова проаналізуємо отрімані результати на Першому етапі психодіагностичної роботи з досліджуванімі. Нижчих узагальнено представлено та проаналізовано всі отрімані результати за методиками.
Отрімані дані (табл. 2.1.) показують переважання високого уровня сітуатівної трівожності у групі досліджуваніх в першій групі (тобто в експеріментальній групі). Це є сертифіката № того, что зазвічай ситуация Безробіття лагодити Значний негативний Вплив на емоційній стан особистості самє на початковій Стадії перебування на пенсії; з годиною віражах трівожність зніжується и людина Дещо заспокоюється: ситуация Безробіття Вже не стає такого значного стрес-фактора, як Ранее.
Таблиця 2.1.
Показники сітуатівної трівожності досліджуваніх (за опитувальника Спілбергера)
№ п/пРівень трівожностіКількість досліджуваніхВідсоток досліджуванихЕГ*КГЕГКГ1низька6817%22%2помірна91625%45%3висока211258%33% * ЕГ - експериментальна група; КГ - контрольна група.
Як бачим з табл. 2.1., Показник особістісної трівожності є значний віщим у групі досліджуваніх з більшім пенсійнім стажем (тобто у представителей контрольної групи).
Порівняємо результати за сертифіката № сітуатівної трівожності досліджуваніх контрольної та експериментальної груп (рис. 2.1.)