Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Правове становище населення Київської Русі

Реферат Правове становище населення Київської Русі





тановлення економічної залежності вільного сільського населення від панів, князів і бояр, яка в умовах ранньофеодального суспільства вела до позаекономічному примусу, юридичної залежності від пана, нерівноправності. На цій основі можна виявити один із шляхів формування феодальних суспільних відносин [37, c.174].


3.3 Наймити, рядовичі і вдачи


Застосування терміну «наймит» по відношенню до закуп в ст. 61 ПП лягло в основу вивчення І.І. Смирновим найму в Стародавній Русі. На його думку, «наймит» сходить до слова «найм» у значенні плати за працю. Але оскільки в «16 словах Григорія Богослова» поняття «закуп» пов'язане зі словом «наймит», яке є еквівалентом грец. найманець, а в «Правосуддя митрополичому» XIV ст. вказані «челядин-наймит» і «Закупного наймит», то І.І. Смирнов прийшов до висновку, що основним в «наймі» було придбання робочої сили для вотчинного господарства. При цьому між двома сторонами складалися відносини пана і челядина, а не кредитора і боржника [39, c.291-296].

У Древній Русі поняття «наймит» вживалося для позначення «найманого працівника» [21, c.22, 206], [51, c.140-141, 144-148]. Разом з тим існування поняття «найм» - відсотки призвело до створення аналогічної за назвою форми, але з іншим змістом: «наймит» - людина, який виплачує борг з відсотками. Цим можна пояснити використання терміна «наймит» як еквівалента «закуп» у ст. 61.

Дослідники припускали існування договору-ряду при укладанні закупніческіх відносин, визначаючи їх як договір-найм або договір-займ. На цій основі закупи ототожнювалися з рядовичами. А.А. Зімін вважає і тих і інших холопами-рабами, які раніше за інших «набували рис феодальної залежності» [10, c.132-142]. Однак економічне і юридичне становище закупів дозволяє відзначити їх суттєві відмінності від статусу холопів.

Термін «рядович» рідко згадується в давньоруських юридичних і наративних джерелах. У КП рядович названий в групі статей, де вказані вільні і залежні люди, пов'язані з князівським господарством (ст. 22-27). За вбивство рядовича платили 5 гривень (ст. 25), як за смерда і холопа (ст. 26). Це найнижча плата. Але у визначенні сутності рядовичей думки дослідників розходяться, зводячись до двох основних точок зору: рядович - «рядовий», звичайний залежний або вільний; рядович - вільний або залежний, який уклав зі своїм паном ряд [10, c.115-117]. Серед інтерпретаторів намічалася тенденція до ототожнення понять «рядович» і «холоп». А.А. Зімін, за яким «рядович - це людина, що уклала ряд зі своїм господарем», робить висновок: «Оскільки за його вбивство платити не вира, а урок в 5 гривень, як і за холопа, то, очевидно, і сам рядович був холопом... Отже, рядович за своїм правовим положенням холоп »[10, c.117]. А приводячи постанови, за якими раби-полонені відпрацьовували свою викупну ціну, робить висновок, що серед рядовичей-холопів були і полонянікі [10, c.117-119б 129].

При розумінні терміна «рядович» як «рядовий» термінологічна чіткість судебника зберігається [50, c.186]. Однак аналіз текстів ст. 22-27 КП дозволяє припустити самостійність статті 25 із зазначенням рядовича, а, отже, відмінність понять «рядович», «смерд» і «холоп». Більше того, можна стверджувати, що рядович - НЕ смерд і не холоп, хоча виру за них платили однакову. Про це ж свідчить розташування ст. 14 про РЯДОВИЧИ і ст. 16 про смерді й холопі в ПП (між ними знаходиться ст. 15 про ремісників), що вказує на те, що законодавці не надавали значення зв'язку статей про РЯДОВИЧИ, з одного боку, і про смердів і холопів - з іншого.

Постанова КП про РЯДОВИЧИ було включено до складу ПП (ст. 14), але сформульовано більш розширено: «А за рядовича 5 гривень. Тако ж і за бояреск », що свідчить про актуальність в кінці XI-початку XII ст. питання про захист життя рядовича. Хоча по тексту не слід значення соціальної категорії «рядович» як поняття «рядовий», «звичайний» по відношенню до смерда або холопу в ст. 25 і 26 КП, самостійність цих термінів дозволяє встановити, що рядович - НЕ смерд і не холоп.

Існує традиція пояснювати термін «рядович» через поняття «ряд» як юридичний термін - угода, - який полягав між вільним, з одного боку, і князем або боярином - з іншого. На відміну від найдавніших соціальних термінів, висхідних до родового ладу і походять від кола сімейно-родових відносин, поняття «ряд» містить інформацію про встановлення форми залежності (і в цьому аналогічно назвою іншої соціальної категорії - закупа). Руська Правда вказує випадки, коли в результаті ряду встановлюються відносини майнової та соціальної залежності. Поруч-догово-ром супроводжувалася позика грошей під відсотки, передача меду або зерна з умовою повернення боргу в збільшеній кількості, одруження на робі і перехід в тіунство з умовою збереження особистої свободи (ст. 50, 110 ПП). Судячи ...


Назад | сторінка 9 з 20 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Поняття і статус найманого працівника як суб'єкта трудових відносин
  • Реферат на тему: Трудовий договір: його поняття, види, значення, зміст
  • Реферат на тему: Довіреність: поняття, форма, види, термін
  • Реферат на тему: Cоздание приладу, який дозволяє виявляти проникнення в приміщення, що охоро ...
  • Реферат на тему: Проблема залежності від соціальної мережі