Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Становлення державності та державного управління в Київській Русі (IX-XI ст.)

Реферат Становлення державності та державного управління в Київській Русі (IX-XI ст.)





же? ни в се? ре? бре? ». О? кла? д в 200 гриві? н ка? ждо? му дружинникові о? че? нь ве? лик по? то? гда? шнім по? нятіям і, не? зі? мені? нно?, свиде? ті? льствуе? т о? бо? га? тстве? кі? вских князя? й (е? сли в гривні? вва? ть? фунта? се? ре? бра?, то? е? е? ве? зі? ва? я сто? імо? сть про? ко? ло? 10 рубле? й).

Ха? ра? кте? рно? ї че? РТО? ї структури а? дміністра? тивно? го? а? ппа? ра? та? Дре? поза? російсько? го? го? суду? рства? являло? сь сме? ше? ня? ча? ки і про? Бще? го? суду? рстве? нних за? да? ч. При князів і по? са? дніка? х суще? ство? ва? Чи спе? Циа? Патерналізм? а? ге? нти - тіуни, випо? лнявшіе? ра? злічние? функції. Тіуни присутній? ва? Чи на? суді? князя і по? са? дніка? , Нє? ре? ДКО? да? ж? за? ме? ща? Чи їх у суді?, їм по? ручатися? ло? сь за? ве? до? ва? ня? княже? ським хо? зяйство? м в се? ла? х і на? княже? ско? м дво? ре?. За? сво? е? му ста? тусу тіуни були хо? ло? па? ми, т.е?. людьми не? сво? бо? дним.

У «Російсько? ї Пра? вде? »упо? міна? ються тіуни о? гніщние? і ко? нюшіе?. Пе? рвие? ве? да? Чи княже? ським дво? ро? м, а? вто? рие?- Княже? ськими ко? нюшнямі і ко? нскім та? буна? ми. При князя? в ка ? че? стве? упра? вляющіх о? тде? льним о? тра? слямі княже? ско? го? хо? зяйства? по? здне? е? (в XII ст.) упо? міна? ються ключник, пе? ча? ники, сто? льников, по? дкла? днік (по? сте? льнічій), ло? вчій, ме? че? але? ша? (Ме? -чніка) Та ін. З XI ст. по? є про? зі? бие? чино? ВНИКИ князя по? сбо? ру да? ні - так? нщікі.

У Дре? поза? російсько? м го? суду? рстве? встре? ча? ються й інші? до? лжно? стние? особи?: митники, стягуючи? ющие? то? рго? вую по? шліну - «мито?», вірники, зі? біра? ющие? де? нє? жний штра? ф за? вбивство? сво? бо? дно? го? че? ло? ве? ка?- Виру, п'яті? нщікі, стягуючи? ющие? по? шліну за? про? да? жу ло? ша? де? й - «пляма?».

Ва? жним о? РДА? але? м при князі? був та? до на? зувати? е? мий зі? ве? т, ко? то? рий в до? ре? під? Люціо? нно? ї исто? ріо? гра? фії іно? гда? на? зувати? всь бо? Ярським? й або княже? ско? ї «думо? й ». У зі? ста? в со? ве? та? вхо? дили ва? сса? ли князі та бо? яру?, кро? ме? то? го?, в мирно? е? вре? мя - вітро? в на ? я знаю ? ть, а? в під? е? нно? е? вре? мя - руко? під? дитинча? Чи зі? юзніко? в. О? темряві? ча? е? ться та? кже? навчаючи? стіе? в со? ве? ща? ниях з князя? м «ста? рце? в гра? дскіх »- ро? до? пле? ме? нно? ї зна? ти (ина? че? «зе? мскіе? бо? яру?»), зі? вре? ме? нє? м злившись? йся з привилеи? гіро? ва? нним сло? е? м, сфо? рміро? ва? вшімся під? коло князя. Чле? ни княже? ско? го? зі? ве? та? на? зувати? лись «думця? мі », з ними князь« дума? л »о? де? ла? х. Зі? ве? т име? л мно? го? о? бра? зние? фо? рми. Навчаючи? ників зі? ве? та? мо? гли зі? біра? ться і в княже? ско? м ті? ре? ме? , і все ? нях, і в ша? тре?, і в мо? на? Стирі?, і сидячи на? ко? нях. На? зі? ве? та? х ра? ссма? трива? лись на? бо? ле? е? ва? жние? під? про? си го? суду? рстве? нно? ї по? літики, в ре? ше? нии ко? то? брало князю не? о? БХО? димо? було? мені? ня? інших осіб.

З під? зо? бла? да? ня? м по? літіче? ско? ї ра? Здрою? бле? нно? сті зі? ве? ти ста? Чи де? йство? ва? ть при князях о? тде? льних са? мо? сто? яте? льних зе? ме? ль.

З все? го? вище? ска? за? нно? го?, мо? жно? сде? ла? ть виво? д, що? ве? РХО? в на ? я вла? сть в Дре? поза? російсько? м го? суду? рстве? прина? дле? жа? ла? ве? лико? му кі? незаба? му князю. Князь в о? тно? ше? нии інших вла? де? ті? льних князя? ї був нє? за? висимо го? суду? ре? м. Всередині сво? е? ї під? ло? сті князь був гла? під? ї а? дміністра? ції, вищим під? е? на? ча? льников? м і судді? й. Княже? ска? я вла? сть була? нє? о? БХО? дімим еле? ме? НТО? м в со? ста? ве? го? суду? рстве? нно? ї вла? сті все? х російських зе? ме? ль. При княже? ско? м дво? ре? жила? дружина?, де? лівш? яся на? «Ста? ршую »і« мла? дшую ». Князь име? л при се? бе? зі? ве? т (думу) з на? бо? ле? е? зна? тних князя? й і ста? ршіх дружинників? в (бо? яр), виступу? вшіх в ро? Чи під? е? під? д, а? та? кже? а? ппа? ра? т упра? вле? ня,? то? рий ве? да? л сбо? ро? м да? ні і по? да? ті? й, суді? бнимі де? ла? ми, визиску? ня? м штра? фо? в (мла? дшіе? дружинники).


. 3 Ме? стно? е? упра? вле? ня? в Дре? поза? ї Русі IX-XII ст


Систе...


Назад | сторінка 9 з 14 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Художнє осмислення образу князя Кия в романi В. Малика "Князь Кий" ...
  • Реферат на тему: Хрещення Русі за князя Володимира Святославича
  • Реферат на тему: Особистість князя Рюрика і його етнічна приналежність за даними російських ...
  • Реферат на тему: Хрещення князя Володимира Святославича
  • Реферат на тему: Похід князя Володимира на Корсунь