p>
Мережева організація
Нормативна база
Службові взаємини
Договірні відносини
Засоби зв'язку
Стандартні
Які використовують різноманітні сучасні технології
Модель вирішення конфліктів
Адміністративні накази, контроль
Норми взаємності
Ступінь гнучкості
Низька
Висока
Зобов'язання сторін
Середній рівень зобов'язань
Високий рівень зобов'язань
Атмосфера (клімат) в організації
Формальна, бюрократична
Передбачувана відкритість, взаємовигідність
Уподобання або вибір учасників
Підпорядкованість
Взаємозалежність
Як видно зі схеми, відмінності між цими видами організації істотні. Однак Б.З. Мільнер не розглядає етапи еволюції даних систем, що ускладнює процес виявлення поширеності мереж та їх взаимопереплетения з ієрархічними відносинами.
Одночасно потрібно враховувати, що у мережевих організацій, разом з перевагами, маються слабкі сторони, обмеження. Як свідчать дослідження, два види типових помилок характерні для розвитку різних організаційних форм:
1. розширенням-ня форми за межі її внутрішніх можливостей;
2. поява таких модифікацій, які не відповідають внутрішній логіці даного організаційного утворення. Організаційна форма може ефективно працювати тільки в певних межах.
Подолання недоліків в управлінні фірмою в умовах мережевої економіки припускає обов'язковий облік нового типу взаємин між виробниками, постачальниками і споживачами.
Американські економісти Р. Каплан і Д. Нортон висунули кілька припущень, на базі яких необхідно будувати діяльність і управління фірмою в умовах інформаційного суспільства [7] :
В· розмивання функціональних кордонів всередині організацій (якщо для індустріального суспільства було властиво нарощувати прибуток шляхом спеціалізації функціональних навичок, то інформаційне суспільство висуває вимоги до гнучкості і інтегрованості бізнес-процесу, що досягається завдяки більш тісному спілкуванню між підрозділами);
В· пряме спілкування з клієнтами та постачальниками (замість виробничого плану пропонується використовувати систему прямих замовлень споживачів);
В· зростання сегментації споживачів (на зміну стандартизованої продукції індустріального суспільства приходить диверсифікована продукція інформаційного суспільства);
В· глобальний масштаб у сенсі відсутності кордонів (Будь-яка компанія може спілкуватися з клієнтом у будь-якій точці земної кулі, а національні кордони перестають бути бар'єром для ведення бізнесу);
В· скорочення життєвого циклу товарів у результаті безперервних інновацій (конкурентні переваги на одній стали
життєвого циклу продукту не гарантують даному продукту
лідер на наступному етапі технологічних перетворень);
В· основоположна роль висококваліфікованих кадрів.
Автори пропонують збалансовану систему оцінки ефективності { Balanced Scorecard ), яка дозволяє пов'язати стратегічні цілі організації з проходять бізнес-процесами і конкретними оперативними завданнями.
Можна зробити висновок, що розвиток Інтернету та інформаційних технологій зумовило появу нового типу структур - мережевої організації. Він володіє високою ефективністю в умовах розвитку глобальних інформаційних і комунікаційних технологій, однак, як і інші типи, має свої недоліки.
Таким чином, в цій главі було виявлено, що управління корпорацією має багато специфічних особливостей, при цьому найбільш ефективною управлінською структурою є та, яка охоплює максимальну кількість аспектів внутрішньої і зовнішньої господарської діяльності. У цих умовах інформаційний супровід управлінських процесів виявляється особливо актуальним.
Для ефективної і конкурентоспроможної діяльності потрібно інформаційно зв'язати й об'єднати всі підрозділи на якісно новому управлінському рівні. У зв'язку з цим, завдяки розвитку глобальних інформаційних і комунікаційних технологій формується нова економічна форма - мережна організація.
2 Приклади інформаційних впровадження технологій у виробничий процес
В
2.1 Інформаційні технол...