обудова фрази, проковтування кінців слів, мовна скоромовка, непотрібні наголоси на кожному слові, блёклость і монотонність. Які заходи можна вжити в боротьбі з помилками в мові ведучих? Або звільняти неписьменних провідних, або брати штраф за кожну допущену помилку. Питання кадрової політики та професійної підготовки співробітників знаходяться у виключній компетенції редакцій засобів масової інформації, у тому числі радіо- і телекомпаній, які здійснюють свою діяльність на основі професійної самостійності. Вплив на кадрову політику з боку Адміністрації не допускається законом Російської Федерації від 27.12.1991 №2124-1 «Про засоби масової інформації» 18
Висновок
Дана робота була присвячена виявленню різновидів помилок, що допускаються теле- і радіоведучими. Завдання, поставлені перед початком дослідження, були виконані. Ми дізналися, які помилки найчастіше допускають в ефірі. Безсумнівно, в кожному тексті є особливо важкі моменти, де може «спіткнутися» будь-який професіонал, але помилки допускають у найпростіших словах і пропозиціях.
Колись Петро I своїм указом повелів «боярам в Думі говорити не по-писаному ...». 19 Часи, коли диктори телебачення читали затверджені і схвалені нагорі політично коректні тексти, давно минули. Можна сказати, що наш час - час прямого ефіру: численні ток-шоу, телевізійні мости, прямі включення, коментарі очевидців - все це тепер звично. Але одночасно стало ясно, що в прямому ефірі не уникнути помилок у мові.
Головне навіть не те, що віщають на масову аудиторію недовчили (або не навчили) говорити грамотно. Шукати стилістичні помилки в мові провідних справа, звичайно, потрібне і важливе, але стосується воно здебільшого вузького кола професіоналів.
І зовсім інша, коли вимовлені слова ображають суспільну моральність. В даний час на радіо і телебаченні практично повністю ліквідовано Інститут дикторів. Залишилися диктори програм і рекламних оголошень. І якщо раніше ведучий радіо - і телепрограм демонстрував своїм мистецтвом зразок читання тексту, автором якого він не був, то в нинішній ситуації важко розмежувати суб'єктну і об'єктну мова, бо диктор може бути, а може і не бути автором тексту. І навпаки, якщо перш ведучий був переважно автором та інтерпретатором власного тексту, то тепер він виконує роль диктора, читаючи з папірця або по рухомому рядку телесуфлёра «чужий» інформаційний текст. Подібне зміщення соціальних ролей призвело до того, що рівень культури усного мовлення на радіо і телебаченні відчутно знизився. Практично стерлася грань між вимовою диктора-професіонала і запрошеного в студію «людини з боку».
За останні десять років межі між функціональними областями мови практично стерлися. Мова ЗМІ увібрав в себе всі можливі джерела-від побутово-розмовної мови до наукової. Тому так складно почути еталонну мова в ефірі.
Більше того, постійні реформи російської мови сприяють закабалення російських і обрізання російської культури. Слід зауважити, що мова - це безцінне надбання народу. Російська мова спрощується на догоду тим, хто його не вчив і не хоче вчити! Нові норми російської мови, затверджені міністерством освіти і науки РФ, фактично надають офіційний статус безграмотному вимові і вживання слів. Допущення середнього роду слова кави raquo ;, наголосів дОговор і йогУрт raquo ;, надання офіційного статусу слову брачАщихся - Лише перший крок на шляху до деградації нашої мови. 20 Проте в даний час на радіохвилях існують програми, які навчають слухачів грамотної мови. Наприклад, на «Ехо Москви» і на «Радіо Росії». Додався «Лікнеп» на «Русском Радио - 2». І тим не менше рівень стильового використання мови все одно знижується.
Наведу справедливе судження Костянтина Паустовського, прекрасного російського письменника, істинного цінителя російської мови та її ревного захисника: «По відношенню кожної людини до своєї мови можна достеменно судити як про його культурному рівні, а й про його громадянської цінності. Істинна любов до своєї країни немислима без любові до своєї мови. Людина, байдужий до рідного мови, - дикун. Він шкідливий за своєю суттю, тому, що його байдужість до рідної мови пояснюється цілковитим байдужістю до минулого, сьогодення та майбуття свого народу ». 21
Щоб по праву називатися «журналістом», потрібно шанувати норми рідної мови, пам'ятати, що, здебільшого, саме ЗМІ впливають на мовну грамотність населення.
Отже, слово з радіоприймача і з телеекрану все більш піднімає свій статус, особливо в інформаційних програмах, які доносять до нас життєво важливу інформацію. Тому теле- і радіоведучі повинні дбати про підвищення рівня культури, адже саме ці люди роблять безпосередній вплив на аудиторію, у тому числі і на формування у людини культури, інтелекту і грамотн...
