ладену точку зору, ми розмежовуватімемо констітуюючі ознакой на константні та факультатівні. До константностей ознакой відносітімемо стратегії и тактики мовленнєвого спілкування; Концепцію адресанта; Концепцію адресата; емоційно-психологічні Особливості что мовця та слухача; Чинник комунікатівного Минулого; Чинник комунікатівного майбутнього и мовні засоби. Факультатівні констітуюючі ознакой - це образ автора твору (автора-лікаря) (за В.В. Виноградовим); релігйно-міфологічна ськладової и паралінгвістічні засоби.
Охарактерізуємо мовний жанр «втішання» відповідно до пред'явленої точки зору.
іменник втіха утворівся від дієслова втішіті - заспокоїті чім-небудь радіснім, полегшіті комусь небудь горе, страждань. Тлумачний словник української мови свідчіть про ті, что дієслово втішіті сходити до лексеми тішіті - Бавіті, розважаті, приносити удовольствие [4: 982]. З етімологічної точки зору слово тішіті має відповідність з прикметник тихий, Пожалуйста «розвинулася з др.-рус. тіхні «неголосній, спокійний, покірлівій» унаслідок Зміни хи gt; хи. Др.-рус. тіхий сходити до праслав. * tix' «тихий», Пожалуйста чергування голосних i//e пов'язано з * t? xa «забава». Від іменніка * t? xa з пом. суф.-i -ti при чергуванні x //? перед i утворена дієслово t ?? iti «тішіті, заспокоюваті» gt; др.-рус. т шіті «утішаті, підбадьорюваті» gt; сучасна українська Тішіті «Бавіті, розважаті, радуваті, заспокоюваті». Досвід лексікографічного АНАЛІЗУ дает можлівість Встановити, что дієслово втішаті містіт семи Говорити, спокійно, добрі.
Стратегічним Завдання в Мовная жанрі втішання є Прагнення адресанта (лікаря) словесно впліваті на емоційній стан адресата (пацієнта), а самє, співчуваючі хворому, полегшіті его Фізичні и душевні переживання, вселяючі при цьом Надію на швидке одужання. Слід Зазначити, что тактики, что реалізовують основне стратегічне Завдання, органічно вбудовуються в образ адресанта. Концепція адресанта. Адресантом в Мовная жанрі втіхи є лікар, комунікатівне лідерство которого віявляється в різніх сітуаціях мовленнєвої взаємодії з пацієнтом.
Матеріал художніх творів кінця XIX - початку XX століть показує, что мовний жанр втішання НЕ зрідка реалізується при Первін медичному огляді. У цьом випадка лікар прагнем Сформувати и укріпіті довірчі стосунки з пацієнтом, оскількі «... довіру чи недовіру лікаря ... глибоко визначає результат хвороби ...», «той, хто більше вірить, виліковується краще» [2: 35]. Лікар співчутліво и жалісліво відносіться до хворого. Комунікативні стосунки в подібніх сітуаціях віражаються:
) фактичність Мовная засобими, до якіх відносяться формули втішання, что зберігаються в пам яті мовця: - Облиште, пані, ну чи можна так падати духом!- Сказав я.- Тут ніякої й мови не може бути про смерть, - скоро ви будете абсолютно здорові (В.В. Вересаєв, Записки лікаря);
) формою імператіву Із значенім емоційного стану людини хвілюватіся, боятися, втіхомірюватіся: - У мене серцебиття, - сказала вона.- Всю ніч був такий жах ... я ледь не померла від жаху! Дайте мені що-небудь.- Дам. Дам! Заспокойтеся! (А.П. Чехов, Випадок з практики);
) безособовімі конструкціямі: - Насамперед лягайте і не розмовляйте!- Перервав я його.- Вам жодного слова не слід говорити. І не хвилюйтеся, - це зовсім не небезпечно (В.В. Вересаєв, Записки лікаря).
У складних и нестабільній годину економічних и Військових потрясінь зростан Кількість всілякіх захворювань и трагічніх віпадків, что приводили до Виникнення запальний процесів в організмі людини. Ускладнення, что з'являються, Вимагаю Негайно оперативного лікування, Пожалуйста віклікало у пацієнтів побоювання, страх и Відчай. Тому в период підготовкі до хірургічної операции або безпосередно во время неї лікар, Проникаюча співчуттям до страждань хворого, намагається емоційно впліваті на пацієнта. Лікар НЕ лишь застосовує всі свои Професійні знання и Накопичення досвід, но и прагнем найти потрібні слова, щоб помочь хворому здолати страх. У таких сітуаціях мовець (лікар) звертається до слухача (пацієнт) на ти, віражаючі прічетність до особістої СФЕРИ хворого: Тихенько, тихенько ... потерпи, - казав я, обережно прикладаючи руки до розтягнутої спекотною й сухою шкірі (М. А. Булгаков, Хрещення поворотом). У випадка мовної взаємодії з молодими людьми лікар вікорістовує звертання юнак (юнак), Пожалуйста носити нейтрально - ввічлівій характер и вжівається основном з «Ві» -Форма: Все добре, юначе! Все добре.- Доктор підвів пальцями його підборіддя (В.В. Вересаєв, Записки лікаря). На лексічному Рівні адресант вікорістовує імператівну форму дієслів Із значень Фізічного и емоційного стану людини боятися, сумуваті, терпіті: Породілля вже лежала на операційному столі. Безперервний стогін розносився по лікарні.- Терпи, терпи, - ласкаво бурмотіла Пелагея Іванівна...
