ахисні зони і очисні со-
 оружения, що виключають забруднення грунтів, поверхневих і підземних 
 вод, поверхонь водозборів, водойм і атмосферного повітря.  
 Закон РРФСР від 19 грудня 1991 р. передбачає різні 
 види відповідальності за екологічні правопорушення. Зокрема, 
 в ст. 84 Закону передбачена адміністративна відповідальність: 
  за невиконання обов'язків з проведення державної еко-
 логічної експертизи та вимог, які у її висновках, 
 за надання завідомо необгрунтованих експертних висновків; 
  порушення екологічних вимог при проектуванні, розмі-
 щении, будівництві, реконструкції, введенні в експлуатацію та правил 
 експлуатації підприємств, споруджень, технологічних ліній; 
  забруднення навколишнього природного середовища і заподіяння вследст-
 віє цієї шкоди здоров'ю людини, рослинному і тваринному світу 
 і т.п. 
				
				
				
				
			  За екологічні правопорушення передбачено штраф, розмір ко-
 торого визначається у кратному обчисленні до мінімального розміру за-
 бітної плати. Штрафи накладаються спеціально уповноваженими на 
 те державними органами у сфері охорони навколишнього природ-
 ної середовища і санітарно-епідеміологічного нагляду. 
  Залучення до адміністративної, а у передбачених Кримінальним 
 кодексом України випадках і до кримінальної ответственнос-
 ти не звільняє від обов'язку повного відшкодування шкоди, заподіяна-
 ного екологічними правопорушеннями (ст. 86-87 Закону). 
  Чинне законодавство передбачає не тільки заходи від-
 ветственности за порушення вимог щодо охорони земель і в цілому ок-
 ружа природного середовища, а й заходи заохочення, економічного сти-
 мулирования охорони земель та інших природних ресурсів. Згідно 
 ст. 103 ЗК РРФСР 1991 р., економічне стимулювання раціонального 
 чого використання та охорони земель спрямовано на підвищення зацікавлені-
 Ресованая собственик землі і землекористувачів у збереженні і 
 виробництві родючості грунтів, на захист земель від негативних пос-
 ябдствій виробничої діяльності. У ст. 106 Кодексу встановлено-
 чивіди економічного стимулювання раціонального використання 
 та охорони земель: виділення коштів республіканського або місцевого 
 бюджету для відновлення земель, порушених не з вини осіб, ис-
 який користується ці землі. Необхідність відновлення земель частіше 
 все виникає у тих випадках, коли землі сільськогосподарського на-
 значення повертаються після використання їх для потреб гірських розробок, вишукувальних та інших робіт, пов'язаних з порушенням грунтів 
 ного покриву. p> І хоч рекультивація порушених земель покладаєте на підприємства та організації, які повертають землі після їх ис 
 користування, все ж вони рідко повертаються в стані, придатне для використання в сільськогосподарському виробництві. Звідси віз-
 никает необхідність виділення бюджетних коштів на восстановл 3 
 ня порушених земель. p> Земельний кодекс передбачає далі звільнення від плати 
 земельні ділянки, що перебувають у стадії сільськогосподарського освоєння 3 
 ня, в період, передбачений проектом виробництва робіт. Це від. 
 носиться до випадків освоєння нових земель або меліорованих вже ис-
 пользуемих. Така пільга пояснюється тим, що відповідні землі 
 в період освоєння є безприбутковими, а саме освоєння відноситься 
 до числа заходів, спрямованих на раціоналізацію використання 
 та охорону. 
  До заходів економічного стимулювання охорони земель відноситься 
 і правило про часткову компенсацію користувачам землі з коштів держ-
 бюджету за зниження доходу, яке відбулося в результаті часів-
 ної консервації земель, порушених не з вини користувача. Необ-
 димость консервації земель виникає як в силу природних причин 
 (Приміром, підтоплення, осідання грунту), так і людської діяч-
 ності (хімічне отруєння промисловими підприємствами в ре-
 зультате скидання стічних вод, відходів тощо). Вибуття з експлуатації 
 частини земельної площі викликає у господарства або прямі збитки, 
 або поряд з ними і упущену вигоду. Закон передбачає чистячі-
 ву їх компенсацію за рахунок бюджету, мабуть, у зв'язку з тим, що винен-
 ві в порушенні якості земель підприємства, організації та громадяни 
 повинні самі відшкодовувати збиток. Якщо ж порушення відбулося в силу ес-
 тественних причин, то має місце страховий випадок і збитки відшкодовуються 
 ють страхові організації (за наявності договору про страхування). 
  Важливою мірою стимулювання охорони земель є заохочення 
 громадян, які ведуть селянське господарство, сільськогосподарських орга-
 нізацій, а також їхніх керівників і фахівців за поліпшення якос-
 ства земель, підвищення родючості грунтів. У Законі не визначаються 
 конкретні форми заохочення. Вони можуть бути різними, наприклад, 
 відшкодування за рахунок держбюджету часткової ва...