специфічних методів лабораторної діагностики туберкульозу відносяться загальноклінічні, біохімічні та цітогістологіческіе методи дослідження.
Загальноклінічні:
-Загальний аналіз крові
Зміни показників периферичної крові при туберкульозі позбавлені специфічності, однак, гемограмма допомагає діагностувати фазу туберкульозного процесу і оцінити тяжкість його перебігу.
Особам, обстежуваним на туберкульоз, і хворим на туберкульоз призначається загальноклінічний аналіз крові з визначенням ШОЕ, змісту еритроцитів і лейкоцитів, концентрації гемоглобіну і підрахунком лейкоцитарної формули. Хворим на туберкульоз за наявності анемії рекомендується визначати кількість ретикулоцитів для оцінки регенераційної здатності кісткового мозку, в диференційно-діагностичних випадках - вміст тромбоцитів.
Зміни гематологічних показників залежать, з одного боку, від локалізації, характеру і тяжкості перебігу інфекційного процесу, з інший - від стану організму, його компенсаторних резервів. Гемограма характеризує скоріше фазу процесу, ніж його клінічну форму. Наприклад, у хворих з поширеними деструктивними формами туберкульозу при компенсації процесу і відсутності свіжих запальних змін картина крові може бути нормальною.
Загострення туберкульозного процесу супроводжується, як правило, палочкоядерним зрушенням нейтрофілів, лимфопенией і збільшенням ШОЕ. Загальний вміст лейкоцитів знаходиться в більшості хворих в межах норми. Тільки гостре і тяжкий перебіг характеризується підвищенням вмісту лейкоцитів в крові до 15'109/л. Нейтрофільний зсув лейкоцитарної формули вліво при цьому стає більш значним. При важкому перебігу захворювання (Особливо при міліарний туберкульоз) може виникнути леікемоідная реакція мієлоїдного типу.
Купірування гострого процесу викликає нормалізацію зазначених змін, з'являється лімфоцитоз.
Нейтропенія і лімфоцитоз можуть спостерігатися при хронічному гематогенно-діссемі-лося раніше і очаговом туберкульозі.
-Аналіз мокротиння
Характер харкотиння при туберкульозі легенів слизовий або слизисто-гнійний. Домішки крові може свідчити про деструкції легеневої тканини, коли відбувається руйнування кровоносних судин, і можливий викид свіжої крові разом з мокротою при кашлі. Мокрота при наявності каверн містить рисові тільця (В«лінзи КохаВ»), еластичні волокна, різні кристали. При хронічних бронхітах мокрота містить значно меншу кількість білка.
Для фази розпаду при туберкульозі легень характерна В«Тетрада ЕрліхаВ» - наявність в мокроті кислотостійких мікобактерій, еластичних волокон, кристалів холестерину і солей кальцію.
-Аналіз бронхо-альвеолярного лаважу
Активація туберкульозного процесу в легенях супроводжується деяким зниженням вмісту альвеолярних макрофагів і різким зростання кількості нейтрофілів. У неактивній фазі відзначається зниження вмісту лімфоцитів і невелике підвищення кількості альвеолярних макрофагів.
-Аналіз ...