ня Шама і ЄгиптуВ» - Автор єгипетський історик Ахмад Фуад Матули (Каїр, 1995 р.). p> На відміну від багатомільйонних тиражів салафітських видань, в Росії, де передбачався досить спрощений підхід до питань такфіра і віропереконання, книги видавництва «« Аз-Захра В»виносили питання такфіра в область мусульманського права і приділяли більше увагу питанням релігійної педагогіки. У 1994-1995 рр.. група філологів з університету Айн Шамс (кафедра слов'янських мов) перевела на російську мову кілька робіт відомих богословів ісламського світу, які потім були видані в Росії видавництвом В«Аз-ЗахараВ». Зокрема, це книга по історії ісламу відомого індійського мусульманського мислителі Абу Хасана ан-Надауі В«Іслам і світВ», а також дві роботи авторського колективу - В«Ознайомлення з ісламомВ» і В«Мусульманське вихованняВ», що представляють собою адаптований переклад праці Мауляни Мухаммада Алі В«Релігія ісламу: новий погляд на іслам В». Характерно, що книга була спрямована на активізацію в мусульманському свідомості конфесійної терпимості. Наприклад, Мухаммад Алі пише: В«Мусульманин вірить у всіх пророків і книги, послані людству до ісламу. Іудеї вірять тільки в пророків синів Ізраїлю (бану Ісраїль), християни - в Ісуса і, меншою мірою, в пророків бану Ісраїль. Буддисти вірять в Будду; зороастрійці в Заратустру; індуси в тих пророків, які були в Індії; конфуціанці - у Конфуція. Разом з цим, мусульмани вірять в усіх цих пророків на додаток до пророку Мухаммаду .... Тому що іслам - це усеохватна релігія, яка містить в собі релігії всього світу і всі святі книги В».
У такому ж дусі була витримана за своїм змістом робота, перекладена і видана в Махачкалі в 1996 р. за сприяння фонду В«ТайбаВ» (з передмовою співробітника відділу освіти МІОС) відомого діяча сирійського руху В«Братів-мусульманВ» Саїда Хавви - В«Аллах всемогутній, Він і великийВ». p> Проте всі ж слід уточнити, що В«Брати-мусульманиВ» практично не мали будь-яких самостійних організаційних структур в Росії, всі вищевказані книги мали вкрай обмежені тиражі. Крім того, аж до середини 90-х років у В«БратствіВ» не було чіткого орієнтиру навіть на лідерів в колишньому керівництві ІПВ. З одного боку, В«БратиВ» традиційно віддають перевагу орієнтуватися на активні політичні фігури, що представляють масові рухи, а з іншого, більшою ступеня схилялися до обережно реалістичним релігійним діячам. Однак після розпаду ІПВ в умовах пострадянської Росії не доводиться вести мову про повноцінному русі політичного ісламу. На всьому постсоціалістичному просторі жодна сила, навіть формально, не прагнула позначити свій курс на офіційні зв'язки з В«Братами-мусульманамиВ». За різними даними, в 1990 р. А.Ахтаев відхилив пропозицію М.Машхура надати ІПВ статутси регіонального відділення міжнародного руху В«Братів-мусульманВ». Крім цього, релігійні зарубіжні центри не встигали зрозуміти орієнтацію і соціальну базу численних локальних ісламських сил у формі новоутворених центрів, партій, рухів, угрупо...
