еорією особистості користуються люди в даній культурі, який образ самого себе склався у цих людей (організацій). Цей самообразу (Я-концепція) - відносно постійний фактор при формуванні самих різних іміджів. Безліч питань в іміджевому справі вирішується з урахуванням особистісного чинника: психографічну сегментування цільових аудиторій (ринку), оцінка іміджевих якостей в ході проектування персонального іміджу та ін
З теорією особистості тісно пов'язана мотиваційна проблематика, яка набуває специфічну актуальність в теорії та практиці іміджу; ніяке дослідження, ніякої іміджевий проект не будуть мати перспективи, якщо вони не спираються на те чи інше розуміння закономірностей мотивації. Усі психологічні моделі реклами, зв'язків з громадськістю, маркетингу включають мотиваційний компонент. p align="justify"> четверте, в теоретичну базу іміджелогії необхідно включити вже сформувалися теорії та концепції іміджу, насамперед установчу теорію, яка отримала широке поширення і грає, по суті, методологічну роль у вирішенні різних іміджевих питань. Установча теорія виходить з того, що імідж, як би він не формувався, в кінцевому рахунку являє собою звичайну соціальну установку; змінюється він також за законами установки. p align="justify"> І, нарешті, теоретична база іміджелогії потребує усвідомленої методології. В даний час іміджологія в значній мірі спирається на традиційний принцип відображення, згідно з яким в основу проектування іміджу кладеться рекламований об'єкт зі своїми іміджевими якостями. Поряд з цією - матеріалістичної - методологією існує й інша - методологія взаємодії, яка виходить з необхідності брати до уваги всю систему чинників, що у процесі побудови і розвитку іміджу: потенційного суб'єкта іміджу, особливості культури, психологію малих груп та ін
Таким чином, іміджологія як практична психологія іміджу для свого розвитку повинна створювати і розширювати власну теоретичну базу, черпаючи її складові з арсеналу всіх галузей сучасної психології та розвиваючи на цій основі свої спеціальні теорії та методи дослідження. p>
Джерела
1) Г. Почепцов у книзі В«Паблік рілейшнз для професіоналівВ»
)
) Мельник Г.С. Mass Media Психологічні процеси та ефекти. - СПб., 1996
) Олена БАШКІРОВА, кандидат філософських наук, генеральний директор "РОМІР", Наталія Лайдінен, менеджер зі зв'язків з громадськістю. Журнал В«РадникВ» N 12 (48) 1999
)
)
)
)
)
) Андрєєва Г.М. Соціальна психологія. - М.: Аспект-Пресс, 1998. - 376 с. p>) Артемов Г.П. Політична соціологія. - М.: Логос, 2002. - 280 с. p>) Ділігенскій Г.Г. Соціально-політична психологія. - М.: Наука, 1994. - 3...