ж і від суб'єкта сприйняття, від його фонових знань, досвіду, очікувань, від того, де розташовується він сам що безпосередньо знаходиться в полі його зору. Це, в свою, чергу, дає можливість описувати одну і ту ж ситуацію з різних точок зору, перспектив, що, безсумнівно, розширює уявлення про неї. Яким би суб'єктивним ні процес В«конструювання світуВ», він, тим не менш, самим безпосереднім чином передбачає врахування найрізноманітніших об'єктивних аспектів ситуації, реального стану справ у світі; наслідком ж цього процесу є створення В«суб'єктивного образу об'єктивного світуВ»
При оцінці картини світу слід розуміти, що вона - не відображення світу і не вікно у світ, а вона є інтерпретацією людиною навколишнього світу, способом його світорозуміння. В«Мова - аж ніяк не проста дзеркало світу, а тому фіксує не тільки сприйняте, а й осмислене, усвідомлене, інтерпретоване людиноюВ» (Кубрякова; 95). Це означає, що світ для людини - це не тільки те, що він сприйняв за допомогою своїх органів почуттів. Навпаки, більш-менш значну частину цього світу становлять суб'єктивні результати здійсненої людиною інтерпретації сприйнятого. Тому говорити, що мова є В«дзеркало світуВ», правомірно, однак це дзеркало не ідеально: воно являє Світ не безпосередньо, а в суб'єктивному пізнавальному ламанні спільноти людей. p align="justify"> Як бачимо, існує багато інтерпретацій поняття В«мовна картина світуВ». Це обумовлено існуючими розбіжностями в картинах світу різних мов, так як сприйняття навколишнього світу залежить від культурно-національних особливостей носіїв конкретної мови. Кожна з картин світу задає своє бачення мови, тому дуже важливо розрізняти поняття В«наукової (концептуальної) картини світуВ» і В«мовний (наївною) картини світуВ». br/>
. СКЛАДОВІ НАЦІОНАЛЬНОЇ КАРТИНИ СВІТУ
ФРЕЙМ. Подання тексту як ієрархії фреймів відбиває закономірності текстопостроенія і розподілу інформації. Аналіз фреймів дає можливість побудувати ієрархічну систему семантичних взаємин всередині тексту. Для фреймового представлення семантики тексту необхідно визначити операції перетворення, які змінюють його зміст, а при збереженні форми - визначити операції згортки. p align="justify"> Фрейм-ситуація формується уявленнями про прототипною ситуації та її елементах, що мають фіксовані ролі та положення. Семантичні моделі управління фреймом зачіпають певні вимоги до контексту, безпосередньому семантичному і синтаксичному оточенню мовної одиниці. Контекстуальна норма є свого роду стереотипом. Очікування визначаються знаннями про стандартний контексті і ситуації. При заповненні змінних враховується ситуаційний контекст, що дозволяє говорити про контекстно-обумовлених стратегіях заповнення базового фрейму, тобто йде приписування моделей управління конкретним лексичним одиницям. Недостатня конкретизація контексту призводить до введення В«прояснюютьВ» деталей. p align="justify">...
