івно-стилістичного характеру між різними жанрами і суспільно обумовленими видами усній і письмовій мові. Важливе місце у стилістиці мови відводиться вивченню монологічних і діалогічних форм, їх співвідношенню, вивченню структур мовних висловлювань В». Розмежування стилістики мови і стилістики мовлення проходить не в області мовних засобів; головне, що їх відрізняє, це те, чи займається стилістика проблемами структурної організації мовних засобів у тексті, проблемами композиції, типології текстів, мовних одиниць і т.п.
І.Р. Гальперін зазначає два типи ознак, які дозволяють характеризувати стиль: ведучі та підлеглі. Провідні ознаки можуть бути постійними і змінними; підлеглі - обов'язковими і факультативними. Наприклад, провідною ознакою наукового стилю автор вважає В«термінологічность словникового складуВ». Підлеглими - умовні позначення та формули. Змінний ознака - особливості синтаксичної структури. Автор пояснює: В«Змінність цієї ознаки, перш за все, визначається тією обставиною, що синтаксичні моделі, типові для цього стилю, є функцією екстралінгвістичних факторів: послідовності, логічності, експліцитно, стислості та інших якостей мовлення, які хоча і можуть виступати в якості ознак стилю , але завжди повинні розглядатися як вимоги лінгвістичні В». І додавав: В«синтаксичні моделі не можуть бути виділені як специфічні лише для наукового тексту. Тим не менш, вони відносяться до ознак провідним В». p align="justify"> М.Н. Кожиной по-новому ставиться питання про специфіку функціонування мовних засобів і про мовних різновидах. Причому ці різновиди, які розглядалися раніше як стилі мови, тепер отримують новий статус (вони стають мовними стилями) і відповідно нове визначення: В«Функціональний стиль мовлення - це певна соціально усвідомлена різновид мови, відповідна тій чи іншій сфері суспільної діяльності і формою свідомості, що володіє своєрідною стилістичним забарвленням, створюваної особливостями функціонування в цій області мовних засобів і специфічної мовної організацією (структурою), що має свої норми відбору поєднання мовних одиниць, що визначаються завданнями спілкування у відповідній сфері В». [23]
Стилістика тексту стимулюється, з одного боку, успішним розвитком стилістики мови і, з іншого - практичними потребами масової комунікації. Будучи складовою частиною стилістики мови, стилістика тексту розглядає складні (поєднують кілька абзаців) словесно-стилістичні структури, використовувані в процесі комунікації для вираження певного змісту. p align="justify"> У сучасній лінгвістиці все більш наполегливо і акцентовано виражається точка зору, що стиль є властивість, атрибут тексту. Стиль і взагалі В«стилістичнеВ» неодмінно ставляться до рівня тексту і розкриваються тільки і саме у зв'язку з текстовим цілим. [24]
Для пояснення цієї тези потрібно звернутися до визначення або, точніше, визначень поняття стиль, що складалися в міру розвитку філологічної...
