звою методу Брауна.
В якості основної моделі ряду розглядається його локальна апроксимація у вигляді полінома невисокого ступеня p :
x ( t b> ) = a 0 i> ( t ) + a 1 ( t ) t + a 2 ( t < span align = "justify">) t 2 + ... + a p ( p ) t p + h ,
коефіцієнти якого a i повільно змінюються з часом.
Якщо, наприклад, обмежитися лінійною моделлю, то коефіцієнти a 0 ( t ) і a 1 ( t ) оцінюються
a 0 ( t ) = x i> ( t ) + b 2 [< b align = "justify"> x * ( t -1) - x ( t )],
a 1 ( t ) = a i>