Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Засоби та методи відновлення працездатності у плавців в групах спортивного вдосконалення

Реферат Засоби та методи відновлення працездатності у плавців в групах спортивного вдосконалення





-140? при відносній вологості близько 10%.

При щоденному відвідуванні парної лазні організм спортсмена пристосовується до дії високої температури і вологості повітря, до значних коливань водно-сольового обміну. ??[43].

Методика користування парної лазнею. Після приходу в лазню (попередньо очистивши кишечник) необхідно вимитися під теплим душем (+35- +38?), що не замочивши голови. Перед входом в парне відділення надягають фетровий стару капелюх (або капелюх з великими полями). Увійшовши в парне відділення, прогріваються внизу близько 5 хвилин, а потім піднімаються на верхню полицю ще на 5-7 хвилин. (Залежно від температури вологості).

Початківцям слід паритися один раз не більше 5-7 хвилин.

Відразу виходити з парного відділення не слід (особливо при регулюванні і згону ваги). Доцільно близько 5 хвилин походити внизу, періодично стираючи піт з поверхні тіла скребком (можна краєм мильниці).

При використанні лазні для зганяння ваги, вийшовши з парної і обмивши тіло під теплим душем, ні в якому разі не можна остигати. Спортсмени, зганяти вагу, йдуть до роздягальні, витираються і, загорнувшись у простирадло і теплу ковдру з головою (залишивши отвір для дихання), лежачи відпочивають 20-30 хвилин. Потім витираються насухо і зважуються. При необхідності процедури повторюють до 2-3 разів.

Баня, як засіб відновлення спортивної працездатності, використовується в перерві між ранкової та вечірньої тренуваннями, а також у процесі змагань. З цією метою зручніше користуватися сауною з температурою повітря +100-120?, Роблячи не більше 3 заходів по 5-7 хвилин. Після кожного виходу з парної слід прийняти холодний душ або ванну з температурою води +13-15? протягом 20-40 секунд, а потім душ або ванну з температурою +37-39? протягом 1,5-2 хвилини. Далі спортсмен знову йде під холодний душ протягом 10-15 секунд і знову приймає гарячий душ (ванну) близько 1 хвилини. Після процедури корисно посидіти і полежати в передбаннику близько 5-7 хвилин.

Після вечірнього тренування чи змагання також можна користуватися цією методикою (якщо на другий день належить фізичне навантаження). Після проведеної великий і об'ємної роботи з подальшим днем ??відпочинку, а також під час перерви між тренуваннями та змаганнями понад 20 годин використовується інша методика. У сауну спортсмен заходить 3-4 рази по 5-7 хвилин при температурі +100-120?. Після кожного заходу рекомендується короткочасний холодний душ або ванна (10-15 - хвилин) з наступним теплим душем тривалістю до 2,5-3 хвилини. Час відпочинку між заходами збільшується до 7-10 хвилин, а температура води у ванні досягає +30?.

Наприкінці чергового тренувального циклу, після змагань при подальшому зниженні навантажень баню рекомендується приймати наступного дня з ранку. Кількість заходів в сауну в залежності від самопочуття може становити 3-4, а час перебування у камері від 5 до 7 хвилин. Температура води у ванні +26 - +30?.

При недотриманні рекомендацій, захворюваннях, перевтомі у процесі відвідин парної може виникнути перегрівання. Для початкової стадії характерні збудження, нудота, запаморочення, головний біль, позиви на часте сечовипускання. Надалі можуть з'явитися млявість, задишка, підвищене слиновиділення, припинення потовиділення.

Назад | сторінка 9 з 31 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Лікувальна фізкультура після вагітності. Відновлення після пологів
  • Реферат на тему: Відновлення організму після фізичного навантаження
  • Реферат на тему: Відновлення та вдосконалення засобів зв'язку після громадянської війни ...
  • Реферат на тему: Відновлення після фізупражненія
  • Реферат на тему: Відновлення народного господарства після Другої світової війни