ліс» (малювання), «Пташиний двір» (аплікація). На третьому етапі було закінчено оформлення альбому правил сприйняття емоцій і доповнення його серією дитячих малюнків «Ми дружно граємо в дитячому садку». Оволодіння дітьми вмістом формуючого експерименту сприяло поглибленню інтересу до взаємодії з однолітками, формуванню у них уявлень і практичних навичок встановлення взаєморозуміння на кожному етапі спільної діяльності за допомогою вербальних і невербальних засобів спілкування: вміння встановлювати контакт з однолітком; зрозуміло для іншого висловити свою позицію, додатково уточнити, пояснити, якщо це необхідно; вміння підтримувати зворотний зв'язок; висловити готовність до пошуку згоди загальних вирішення проблеми; готовність адекватно сприймати однолітка, інтонаційно і емоційно підтримувати доброзичливий тон спілкування; бути справедливим, домагатися рівноправності у здійсненні загального задуму; висловити взаємне розташування один до одного після спілкування. У завершенні III етапу було проведено контрольний експеримент, що дозволяє перевірити ефективність проведеної експериментальної роботи з виховання сприйняття емоцій у спілкуванні дітей з однолітками. Його метою було виявити ступінь прояву дошкільнятами сприйняття емоцій з однолітками в процесі взаємодії, самостійності в застосуванні способів досягнення згоди і рішення конфліктних ситуацій. Результати контрольного експерименту ми виклали в наступному параграфі.
. 2 Оцінка ефективності дослідно-експериментальної роботи
Після завершення формуючого етапу було проведено контрольний експеримент, що дозволив визначити ефективність роботи і вплив застосовуваної технології на виховання сприйняття емоцій у спілкуванні дітей з однолітками. Контрольний експеримент був спрямований на виявлення змін в уявленнях дітей експериментальної групи про зміст сприйняття емоцій і досвіді їх практичної реалізації в спілкуванні з однолітками, а також на порівняння результатів, отриманих у ході дослідження взаємин дітей експериментальної і контрольної групи.
Результати контрольного експерименту показали, що у дошкільнят, що входять в експериментальну групу, змінилися уявлення про поняття «взаєморозуміння» і «розуміння», ці слова стали активно вживатися в дитячої мови. Діти контрольної групи як і раніше важко було у визначенні поняття «взаєморозуміння» і обмежувалися односкладовими відповідями типу «взаєморозуміння - це коли тебе розуміють», «... це коли з тобою не лаються», «... це коли тобі поступаються». Результати обстеження представлені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.
Результати обстеження
УровніПеред експеріментомПосле експеріментакол-во (чол.)% кол-во (чол.)% Високій5231045Средній9411255Нізкій83600Всего человек2210022100
Високий рівень уявлень про культуру взаєморозуміння у спілкуванні з однолітками в бесіді продемонстрували десятеро дітей, що становить 45%. Середній рівень становить 55% (12 дітей) від загальної кількості дошкільнят, задіяних в обстеженні.
Проаналізувавши результати контрольного експерименту, ми виявили, що близько половини дітей контрольної групи як і раніше до кінця не усвідомлювали, що таке взаєморозуміння і розуміння. Дошкільнята виділяли окремі правила взаємодії, висловлювали позитивне, дружнє ставлення до однолітків, але в процесі спілкування з товаришами головним чином були орієнтовані на себе (див. Таблицю 2.1).
Таблиця 2.2
Рівень уявлень про культуру взаєморозуміння
УровніЕксперіментальная группаКонтрольная группакол-во (чол.)% кол-во (чол.)% Високій1045627Средній12551150Нізкій00523Всего человек2210022100
З таблиці видно, що низький рівень уявлень про культуру взаєморозуміння в експериментальній групі не продемонстрував жоден дитина. У контрольній групі результати виявилися дещо гірше, на низькому рівні продовжували залишатися п'ятеро дітей. Високий і середній рівні уявлень дітей про культуру взаєморозуміння в експериментальній групі виявилися вищими, ніж у контрольній, відповідно на 18% і 5%.
Таким чином, кількісний аналіз результатів вторинної діагностики показав динаміку уявлень дітей експериментальної групи про сутність поняття «взаєморозуміння», і дозволив виявити різницю в контрольних результатах дітей досліджуваних нами груп.
На другому етапі контрольного експерименту ми отримали схожі результати. У умовній ситуації «Поясни правильно» від дітей турбувалися осмислення того, що досягнення взаєморозуміння можливо способами як вербальної, так і невербальної комунікації.
У результаті проведеної формує роботи діти експериментальної групи навчилися використовувати вербальні та невербальні засоби спілкування. Рез...