випадках назва запозичення може не збігатися з назвою мови, наприклад запозичення з чеського мови називаються богемізмамі, з французької - галліцізмамі. Назва запозичення може охоплювати групу споріднених мов - славянизм, тюркизм, і т. д. Розглянемо з яких мов, а також в який час до нас прийшли ті чи інші слова. На лексику сучасної російської мови чимале вплив зробили ті мови, з якими російська (а раніше давньоруські і праслов'янські діалекти) тривалий час контактував. Найдавніший шар запозичень східнонімецького походження (це такі слова, як страва, буква, верблюд, набагато, хата, князь, котел, купити, осел, плуг, стекло, хліб, хлів, церква, шолом та ін); наступний за часом шар становлять слова грецького походження (грамота, дяк, ігумен, катавасія, ліжко, лялька, огірок, вітрило, поп, буряк, сорок, зошит, ліхтар та ін) і тюркського (Червоний, башка, башмак, гріш, родзинки, шинок, скарбниця, капкан, караул, сагайдак, вогнище, скриню, в'язниця, штани, ямщик, ярлик та ін.) У XVI-XVII ст. основне джерело запозичень - польський, через який в російський проникає як велике число латинських, романських і німецьких слів (Африка, гонор, кухня, музика, муштрувати, панцир, Париж, пошта, приватний, пудра, малювати, ринок, лицар, танець, тарілка, мета, цифра, шпага, штука, штурм, багнет, шулер та ін), так і деяка кількість власне польських (вензель, дозволити, доскональний, забіяка, клянчити, нахабний, повидло, Подначіл, поєдинок, поручик, передмісті, хлопче, нишпорити, шкідливий та ін.) У новий період (З XVIII ст.) Запозичення надходять в основному з нідерландського (Апельсин, боцман, парасолька, каюта, койка, кави, матрос, перуку, кермо, флейта), німецького і французької (пляж, макіяж, душ, тротуар, кошмар) мов. В даний час найпотужнішим джерелом запозичень є англійська.
Запозичення пристосовуються до системи мови, що запозичить і часто настільки їм засвоюються, що іншомовне походження таких слів не відчувається носіями цієї мови і виявляється лише за допомогою етимологічного аналізу. [5, с.158] Етимологія (грец. - справжнє значення слова). Етимологічний аналіз - сукупність дослідницьких прийомів, спрямованих на розкриття походження слова, а також сам результат цього розкриття. Метою етимологічного аналізу слова є визначення того, коли, в якому мовою, з якої словотворчої моделі, на базі якого мовного матеріалу, в якій формі і з яким значенням виникло слово. [5, с.596] Такими є, наприклад, деякі запозичення з тюркських мов, так звані тюркізми. Слова з тюркських мов проникали в російську мову з Відтоді, як Київська Русь межувала з такими тюркськими племенами, як булгари, половці, берендеї, печеніги та інші. Приблизно до VIII-XII століть відносяться такі давньоруські запозичення з тюркських мов, як боярин, шатро, богатир, перли, кумис, ватага, віз, орда. Церковнослов'янська мова протягом приблизно десяти століть являв собою основу релігійного і культурного спілкування православних слов'ян, але був дуже далекий від повсякденності. Сам по собі церковнослов'янська мова була близька, але не збігався ні лексично, ні граматично з національними слов'янськими мовами. Проте вплив його на російську мову було велике, а в міру того як християнство ставало повсякденним явищем, невід'ємною частиною російської дійсності, величезний пласт церковнослов'янізмів втрачав свою понятійну чужорідність (назви місяців - січень, лютий і т. д., єресь, ідол, священик та інші).
Помітний слід залишили грецизми, що прийшли в давньоруський мова в основному через посередництво старослов'янської у зв'язку з процесом завершення християнізації слов'янських держав. Активну роль у цьому процесі брала Візантія. Починається формування давньоруського (східнослов'янського) мови. До грецизми періоду X-XVII століть відносяться слова з області релігії анафема, ангел, єпископ, демон, ікона, чернець, монастир, лампада, паламар; наукові терміни: математика, філософія, історія, граматика; побутові терміни: вапно, цукор, лава, зошит, ліхтар; найменування рослин і тварин: буйвол, квасоля, буряк та інші. Пізніші запозичення відносяться головним чином до галузі мистецтва і науки: хорей, комедія, мантія, вірш, логіка, аналогія і інші. Багато грецьких слова, що отримали статус міжнародних, потрапили в російська мова через західноєвропейські мови.
До XVII століття з'явилися переклади з латинської мови церковнослов'янською, в тому числі Геннадіевская Біблія. У російську мову відтоді починається проникнення латинських слів. Багато хто з цих слів продовжують існувати в нашій мові і понині (біблія, доктор, медицина, лілія, троянда та ін.)
Час правління Петра I характеризується потік запозиченою іншомовної лексики. Преобразовательскіе діяльність Петра стала передумовою до реформи літературної російської мови. Величезне вплив на мову того часу зробило проникнення цілого ряду іноземних слів, переважно військових і ремісничих термінів, назви деяких побутових предметів, н...
