МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
Федеральне державне бюджетне освітня установа
вищої професійної освіти
Кубанського державного університету
(ФГБОУ ВПО КубГУ )
Кафедра біохімії та фізіології
ВИПУСКНА КВАЛІФІКАЦІЙНА (ДИПЛОМНА)
РАБОТА
БІОХІМІЧНІ І КОАГУЛОГРАФІЧЕКІЕ МЕТОДИ в ранній діагностиці СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
Роботу виконала О.В. Висоцька
Науковий керівник, завідувач кафедри,
канд. біол. наук, доцент В.В. Хаблюк
Нормоконтролер, доцент, канд. біол. наук,
доцент М.М. Улитина
Краснодар +2014
Реферат
Робота виконана на 66 сторінках машинописного тексту, включає шість таблиць і 12 малюнків. У роботі були використані 54 літературних джерела.
активованого часткового тромбіновий час, аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази, ГЕМОСТАЗ, Креатинкінази, гострий інфаркт міокарда, ТРОМБОЗ, фібриногену, ФРАКЦІЯ МВ Креатинкінази, протромбіновий індекс.
Об'єкт дослідження - сироватка хворих з діагнозом ІХС, гострий коронарний синдром різних статевовікових груп. Дослідження проводилися на базі ГБУЗ Міська лікарня р Геленджика. Дослідження виконувалися на автоматичному біохімічному аналізаторі CHEM WELL і аналізаторі гемостазу ACL ELITE PRO спектрофотометрическим, турбодіметріческім і гравіметричним методами.
У результаті проведеної роботи була відстежено динаміка ранніх маркерів кардіонекроза в гострому періоді інфаркту міокарда та коагулографіческіе фактори ризику розвитку тромбоутворення. Була встановлена ??залежність ступеня гиперферментемии від віку і статі, що вказує на гендерні відмінності в основних анатомічних і патофізіологічних механізмах серцевосудинних захворювань. Вивчення особливостей ішемічної хвороби серця у жінок і чоловіків різних вікових груп, більш рання діагностика і пошук оптимальної тактики лікування дозволять поліпшити якість життя хворих, прогноз захворювання, зменшити ризик серцево-судинної смертності.
Зміст
Введення
1. Аналітичний огляд
1.1 Гострий коронарний синдром. Етіологія і патогенез інфаркту міокарда
1.2 Метаболічні та патоморфологічні механізми розвитку інфаркту міокарда
1.3 Лабораторна діагностика гострого коронарного синдрому
1.3.1 Значення визначення тропонінів для диференціальної діагностики інфаркту міокарда
1.3.3 Діагностичне значення дослідження активності амінотрансфераз (АСТ і АЛТ) в кардіологічній практиці
1.3.4 Дослідження системи гемостазу в кардіологічній практиці
2. Матеріал і методи дослідження
2.1 Матеріал дослідження
2.2 Біохімічні методи дослідження
2.2.1 Визначення активності креатинкінази і її ізоферменту МВ
2.2.2 Визначення активності амінотрансфераз (АСТ і АЛТ)
2.3 Коагулографіческіе методи дослідження
2.4 Статистична обробка даних
3. Біохімічні та коагулографіческіе методи в ранній діагностиці серцево-судинних захворювань
3.1 Динаміка ранніх маркерів кардіонекроза в гострому періоді інфаркту міокарда
3.1.1 Динаміка активності креатинкінази і її ізоферменту МВ
3.1.2 Динаміка активності амінотрансфераз (АСТ і АЛТ)
3.2 Динаміка зміни показників гемостазу при гострому інфаркті міокарда
Висновок
Бібліографічний список
Визначення, позначення та скорочення
АЧТЧ - активований частковий тромбіновий час
АЛТ - аланінамінотрансфераза
АСТ - аспартатамінотрансфераза
ІХС - ішемічна хвороба серця
КК - креатинкиназа
КК-МВ - ізоформа креатинкінази МВ
МНО - Міжнародне нормалізоване відношення
ГІМ - гострий інфаркт міокарда
ОКС - гострий коронарний синдром
ПТІ - протромбіновий індекс
ССЗ - серцево-судинні захворювання
ССС - серцево-судинна система
Введення
В даний час основн...