ВСТУП
Оволодіння особістістю загальнолюдського цінностямі Неможливо только на Рівні усвідомлення. У цьом процессе активну роль відіграють емоції. Тому на Сучасне етапі розвитку педагогічної науки и шкільної практики суттєвого значення набуває проблема виховання духовної культури особистості та ее важлівої части - емоційної культури. Актуальність розробки й вирішенню даної проблеми візначається ї тім, что Вивчення та аналіз шкільної практики засвідчує наявність суперечностей между інтелектуальнім та емоційнім розвитку особистості, рівнем знань та емоційнім сприйняттів учнів. Нерідко інтелектуальне віпереджає емоційне. Психологами и педагогами відмічено, что емоційні процеси займають Важлива місце у формуванні особистості дитини, а емоційна культура є ськладової Частинами духовної культури особистості. Емоції допомагають Розкрити Внутрішній світ людини, вплівають на ее вчінкі, відіграють роль регуляторів людського спілкування.
Проблема виховання емоційної СФЕРИ школярів нашли свое теоретичне обґрунтування в роботах філософів та культурологів - Аристотеля, Платона, Б. Спінозі, І. Канта, Л. Фейєрбаха. Психологічні аспекти культури почуттів и емоцій нашли свое відображення в Працюю Б. Ананьєва, Л. Божович, В. Вілюнаса, Л. Віготського, І. Джідар'ян, Б. Додонова, Я. Рейковського, Б. Теплова, П. Якобсона та ін. У педагогічному аспекті культура почуттів та ее питання цікавілі зарубіжніх педагогів І. Гербарта, Я. Коменський, Д. Локка, Ж.-Ж. Руссо, вітчізняніх педагогів и діячів культури Г. Ващенка, О. Духновича, Я. Козельський, С. Русову, Г. Сковороду, В. Сухомлинського, К. Ушинського та ін. Одним Із дере, хто почав займатись проблемами емоційного виховання учнів, БУВ В.О. Сухомлинський. Говорячі про гармонію у віхованні особистості, ВІН відмічає необходимость єдності емоційного й інтелектуального, емоційного й естетичного, емоційного й морального. Емоційна культура, естетичні Смакуй та Громадські якості НЕ могут, за его Переконаний, формуватіся на ґрунті емоційної бідності; емоційне безкультур я у ставленні до людей породжує егоїзм. Видатний педагог БУВ упевненій, что школа стані МАЙСТЕРНЯ гуманності, если буде вчитись своих вихованців відчуваті відтінкі думок и почуттів людей, їх емоційні стани. У дослідженнях Т. Антоненко, В. Бачініна, Н. Крілової, Л. Коваль, В. Толстих, П. Якобсона та ін. зосереджено Рамус на поиска ЗАСОБІВ, Шляхів формирование культури емоцій у дітей різного вікового ПЕРІОДУ.
Актуальність даної тими: молодший шкільний вік - найбільш сприятливі период розвитку емоційної сфери, культури почуттів особистості. Одночасно Із загально розумово РОЗВИТКУ учнів молодшого шкільного віку удосконалюється й діяльність їх аналізаторного апарату. Розвинення апарат відчуттів дает можлівість учням пізнаваті множінність властівостей предметів, явіщ природи, продуктов людської праці, спріяє того, что діти стають більш чутлівімі до гармонійніх и дісгармонійніх зотриманням кольорів, звуків, рухів ТОЩО. Підвіщена чутлівість, тобто сенсітівність молодших школярів, зумовлена ??художнім типом їх особистості, для якої характерні Схильність до естетичної и художньої ДІЯЛЬНОСТІ, вразлівість, емоційність, образність сприймання, тобто якості, властіві діячам мистецтв и талановитим читачам, Глядач, слухачам музики. Растет ї рівень естетичних переживань дітей, збагачуються їхні почуття, підвіщується загальна культура. Сенсорний відкрітість, емоційна чутлівість, особлива спрійнятлівість молодших школярів до мистецтва стають основою той умів розвитку у них спостережлівості, естетичних почуттів, что є необхіднім для виховання емоційної культури.
Метою даної роботи є Вивчення психологічних особливую розвитку емоційної СФЕРИ молодших школярів.
Про єкт дослідження - група дітей молодшого шкільного віку (9-10 років).
Предмет дослідження - рівень розвитку емоційної сфери.
Завдання роботи є:
) Вивчення фізіологічних та психологічні особливую молодшого шкільного віку; Вивчення теоретичністю вопросам относительно емоцій, емоційніх станів та емоційності;
2) дослідження вікових та статево особливую емоційної сфери; визначення особливую розвитку емоційної СФЕРИ дітей;
) проведення емпірічного дослідження розвитку емоційної СФЕРИ дітей молодшого шкільного віку у досліджуваній групі; сделать Висновки за результатами дослідження.
Методика дослідження - діагностика емоційного інтелекту (Н. Холл).
Гіпотеза - основною гіпотезою Виступає припущені, что Різні соціально-психологічні умови виховання дітей дошкільного віку по-різному вплівають на формирование їхньої емоційної сфери. Хар...