Зміст 
  Оптимальний Диференціальний понтрягiн Продуктивність 
  Вступ 
 . Теоретична частина 
 . 1 Постановка задачі оптимального керування 
 . 2 Принцип максимуму Понтрягіна 
 . 3 Моделювання оптимального економічного зростання 
 . Практична частина 
  Висновки 
  Список використаної літератури 
   Вступ 
   Принцип максимуму в задачі з запізненням ґрунтується на діференційніх рівняннях з аргументом, Який запізнюється або відхіляється, тобто на таких діференційніх рівняннях, в якіх невідома функція та ее похідна входять при різніх значеннях аргументу. 
  Вперше ОКРЕМІ Рівняння такого типу з явилися в літературі во второй половіні XVIII століття (Кондорсе, 1771 р.), но сістематічні дослідження Почаїв лишь в XX столітті у зв язку з потребами прикладних наук. Зокрема, смороду нашли свое! Застосування и В принципі максимуму Л.С. Понтрягіна, что з'явилося в кінці 50-х років Минулого століття, что дало потужній Поштовх розвитку цього напряму. Ряд авторів в Нашій стране Р. Габасов, Г.Л. Харатішвілі, А.С. Матвеєв, М.М. Красовський та ін, а такоже за кордоном Галану, Чанг, Лі внесли великий вклад у Цю дело. 
  У тисяча дев'ятсот шістьдесят-один р. Г.Л. Харатішвілі узагальнів принцип максимуму Понтрягіна у випадка постійного запізнення фазової змінної. У своїй работе ВІН розглядав автономну систему диференціальних рівнянь без запізнення в управлінні. 
  ЙОГО сучасники Чанг и Лі в 1966 р. отримавших принцип максимуму для неавтономної системи диференціальних рівнянь в лінійно-квадратічній задачі оптимального управління з кратним запізненням в фазової змінної, но без запізнення в управлінні. Під лінійно-квадратічної Завдання пріймається та, в Якій система диференціальних рівнянь є лінійною за фазових змінною и управлінням, а функція, для якої вірішується Єкстремальний задача, квадратично покладів від цих же змінніх. 
  Тім годиною Галану в 1968 р. довів необхідні умови оптімальності для більш Загальної задачі оптимального управління з запізненням як у фазової змінної, так и в управлінні. ВІН розглянув спеціфічну систему диференціальних рівнянь в інтегральній форме. Его доведення підстав на абстрактному методі множніків Хестенса. 
				
				
				
				
			  Гун у 1 976 р. давши необхідні умови оптімальності у форме Існування сполученої. А его Сучасник Бакка в 1981 р. получил принцип максимуму в проблемі оптимального управління з кратним запізненням помощью Теорії оптимальних полів. 
  У 1988 р. наш Співвітчизник А.С. Матвєєв розглянув більш Загальну задачу оптимального управління з запізненням, в якої параметр запізнювання уявлень як функція годині. Причем узагальнене запізнювання входити як в фазових змінну, так и в управління. Его результати, як и результати Галанея, мают достаточно абстрактний характер, что ускладнює їх практичне! Застосування. 
  Метою даної роботи є Розглянуто принцип максимуму Понтрягiна для систем диференціальних рiвнянь з запiзненням по аргументу та з нефiксованім годиною i фiксованімі Крайова умів. 
   1. Теоретична частина 
  . 1 Постановка задачі оптимального керування 
   Нехай модель системи керування має вигляд 
    Функції - неперервні по всім аргументам i мают частіннi похiднi по x; функцii, - кусково-неперервнi по t, T - нефiксоване додатне число xT - фіксований вектор iз Rn. 
  Керування - кусково-неперервнi по t функцiї, для якіх віконуються умови 
    де - заданi додатнi чісла.кi функцiї утворюють множини допустимих Керування, якові будемо позначаті через U. 
  Потрiбна найти вектор допустимих Керування та число Т, Які б мінімізувалі крітерій якості 
    де f (.) - невiд'ємна неперервно функцiя. 
  . 2 Принцип максимуму Понтрягіна 
   Для качана дамо декілька Означення. 
  Означення 1. Функція x (t) назівається кусково-неперервно на відрізку [t0, t1], если вона неперервно усюди на [t0, t1], за вінятком кінцевого числа точок розріву Першого роду. 
  Означення 2. Функція x (t) назівається кусково-гладкою на відрізку [t0, t1], если вона неперервно, а ее похідна x '(t) кусково-неперервно на [t0, t1]. 
  множини всех кусочно-неперервно и кусочно-гладких функцій на відрізку [t0, t1], что пріймають значення з деякої множини M, позначімо відповідно через KC ([t0, t1], M) i KC1 (...