Введення  
  Сухопутний лесотранспорт відіграє важливу роль не тільки в освоєнні лісосировинній бази лісозаготівельного підприємства, але і внутрірайонних перевезень, успішно служить для виконання лісогосподарських, сільськогосподарських і багатьох, інших завдань і цілей. Навіть після освоєння лісосировинної бази автомобільні дороги залишаються і служать народному господарству того району, де вони проходять. До основних особливостям сухопутного лісовозного транспорту належать: збірний характер роботи лісовозних шляхів; односторонній напрямок перевезення лісових вантажів; сезонність роботи багатьох ділянок мережі лісовозних доріг; тимчасовий характер роботи. Об'єктом досліджень у даній роботі є лісовозний автопоїзд - одне з основних транспортних засобів, що застосовуються для перевезення лісу. 
      1. Обгрунтування загальної схеми автопоїзда  
   При обгрунтуванні загальної схеми автопоїзда необхідно визначити його наступні параметри: 
  - реакції під осями автомобіля; 
  - кількість провідних осей автомобіля і його зчіпний вага; 
  - відстань між кониками; 
  - висоту стійок коника; 
  - висоту розташування центру тяжіння навантаженого автопоїзда. 
  Крім цього слід вибрати варіант ошиновки коліс і шини. 
    1.1 Загальне кількість осей автопоїзда і реакції під ними  
 В  
 Q - номінальна рейсова навантаження. 
  а) Розподіляємо вагу вантажу між коником автомобіля і коником напівпричепа 
В  
 Q п/п - навантаження припадає на напівпричіп 
  Q а - навантаження припадає на автомобіль 
  б) На підставі навантаження прийдешньої на напівпричіп за графіком (додаток 1 (1)) визначаємо власна вага напівпричепа 
В  
 G п/п - вага напівпричепа 
  в) Визначаємо реакцію під колесами напівпричепа. 
 В   
 г) Напівпричіп має дві осі, т. к. реакція перевищує допустиме навантаження на одинарну вісь, яка дорівнює 60 кН 
  д) Визначаємо вага автомобіля приблизно приймаючи його рівним навантаженні, що припадає на автомобіль. 
В  
 G а - вага автомобіля. 
  е) Розподіляємо вагу автомобіля G a між передньою і задньою віссю і визначаємо реакції на них: 
  - на передню вісь - 25кН 
  - на задню вісь - 35кН 
 В   
 Перевірка : 
 В В В  
В  
 Малюнок 1.1 - Схема розподілу сил і реакцій 
   
    1.2 Визначення кількості провідних осей  
  Кількість провідних осей визначає величину зчіпного ваги G сц автопоїзда, що в підсумку впливає на опорно-зчіпну прохідність. Тому при вирішенні даної задачі автопоїзд ставиться в найбільш важкі умови з точки зору прохідності: 
				
				
				
				
			  - рух автопоїзда з вантажем по дорозі із заданим коефіцієнтом опору коченню f на керівний підйом sinО± 1 при мінімальному коефіцієнті зчеплення коліс з дорогою ( min ). 
В В   
 - коефіцієнт зчіпного ваги 
  f - коефіцієнт опору коченню 
  sin 1 - керівний підйом у вантажному напрямку 
  - мінімальний коефіцієнт зчеплення з дорогий 
   Знаючи повний вага автопоїзда G ап , можна визначити мінімальне значення зчіпного ваги G СЦ , при якому можливе рух в даних умовах. 
 В   
 G СЦ -зчіпний вагу автопоїзда 
  G ап - повний вага автопоїзда 
В  
 Порівнюємо отримане значення з реакціями під провідними колесами автопоїзда, і призначаємо провідні осі таким чином щоб реакція між осями була більше зчіпного ваги 
  За умови: R з ≥ G сц , то ведучими будуть бути задні колеса тягача, колісна формула 6 * 4 
  Після цього необхідно уточнити дійсне значення коефіцієнта зчіпного ваги: ​​
  , 
   де - реакція під провідними осями автопоїзда. 
В  
  1.3 Вибір шин  
   Визначимо в Відповідно з навантаженнями на осі тип шин автомобіля та напівпричепа. Результати розрахунку зведені у таблиці 1.1. 
   Таблиця 1.1 - Результати розрахунку навантаження на колеса при різних варіантах ошиновки 
 Вісь 
 Односхила 
  ошиновка 
 Двоскатний 
  ошиновка 
 П.О 
 R 1 /2 = 25/2 = 12.5 кН 
 з.о 
 R 2 /2 = 85/4 = 21.25 кН 
 R 2 /8 = 85/8 = 10.62 кН 
 Осі напівпричепа 
 R 3 /4 = 96/4 = 24 кН 
 R 3 /8 = 96/8 = 1...