МОСКОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ СОЦІАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА РОСІЙСЬКОЇ МОВИ І ЖУРНАЛІСТИКИ
В В В
Курсова робота ПО ТЕМІ
фразеологізмів у мові СУЧАСНИХ ЗМІ
В В В
студентка 1 курсу
ДЕННОГО ВІДДІЛЕННЯ
ФАКУЛЬТЕТУ ЖУРНАЛІСТИКИ
Ганевим Марина Сергеевна
В В
НАУКОВИЙ КЕРІВНИК
ПРОВЕРЕНО
МОСКВА 2003
ЗМІСТ
ВСТУП
1.Актуальність теми
2.Цели і завдання
ГЛАВА I
ТРАДИЦІЙНІ ФОРМИ фразеологізмів у мові СУЧАСНИХ ЗМІ
1.1. Властивості фразеологізмів
1.2. Класифікація фразеологізмів
1.2.1. Класифікація В.В. Виноградова
1.2.2. Граматична класифікація
1.2.3. Класифікація за походженням
1.2.4. Стилістичне розшарування фразеологізмів
ГЛАВА II
ВІД КАЛАМБУРА До ПОМИЛКУ. Стилістичні помилки, ПОВ'ЯЗАНІ З вживання фразеологізмів
2.1. Можливі причини виникнення помилок у вживанні фразеологізмів
2.2. Класифікація та приклади стилістичних помилок, пов'язаних з вживанням фразеологізмів
2.2.1. Стилістично не виправдане зміна складу фразеологізму
2.2.2. Спотворення образного значення фразеологізму
2.2.3. Контамінація різних фразеологізмів
ГЛАВА Ш
фразеологічні ГРА В МОВІ СУЧАСНИХ ЗМІ. ПРИЙОМИ видозміни фразеології НА ПРИКЛАДІ ТЕКСТІВ ГАЗЕТ
3.1. Семантична трансформація
3.1.1. Використання буквального значення фразеологізму
3.1.2. Синтез буквального і фігурального значень фразеологізму
3.2. Аналітична трансформація
3.2.1. Зміна кількості компонентів фразеологізму
3.2.2. Синтаксична трансформація фразеологізмів
3.2.3. Лексична трансформація фразеологізмів
3.2.4. Контамінація фразеологізмів
3.2.5. Фразеологічна парономазия
В
ВИСНОВОК
Список використаних джерел
ВСТУП
1. Актуальність обраної теми
В даний час відбувається чергове глобальне реформування норм у сучасній російській літературній мові. Зміни торкнулися практично всіх розділів мови. Однак найбільш помітно ці модифікації торкнулися норми слововживання і поєднання слів. Широко поширилося словотвір, формування фразеологічних оборотів із звичних або незвичних сполучень слів.
Якщо у відносно недавньому минулому полігоном і законодавцем у створенні норм слововживання була художня література, то в останні роки ця роль по праву належить засобам масової інформації, публіцистичного жанру, як найбільш близькому до розмовної мови, яка останнім часом все помітніше впливає на літературну норму російської мови.
Виходячи з вищесказаного, тема курсової роботи В«Фразеологізми в мові сучасних ЗМІ В»звучить особливо актуально.
Фразеологія - одне з найяскравіших і дієвих засобів мови. Метафоричність, емоційність, експресивність - всі ці якості фразеологічних одиниць надають мови образність і виразність. p> Безсумнівно, особливим життям живуть фразеологізми у текстах засобів масової інформації, особливо в газетах. Не випадково професор Г.О. Винокур вважав, що газетний мова по суті справи наскрізь В«фразеологізірованниеВ», оскільки стандартність, В«КлішованістьВ» багатьох типово газетних висловів є невід'ємною властивістю цієї мови.
Специфіка газетної мови виявляється в тому, що в газеті є особливі мовні освіти - заголовки, підзаголовки, рубрики, Ліди (короткі ємні абзаци, складові афішу, анонс змісту газети). Як заголовок може бути використано одне слово, поєднання слів, пропозиція, декілька пропозицій і, звичайно, фразеологізми. Заголовне місце в газеті, як вважають багато дослідників, - це сильна, акцентована позиція, тому що саме на заголовок в першу чергу звертає увагу читач. При цьому не тільки традиційні, або узуальние (від лат. usus - звичай, звичка) фразеологізми здатні виконувати роль помітних заголовків, але й дотепні, народжені В«на ходуВ» вислови (квазіфразеологізми), які згодом можуть перетворитися в стійкі мовні освіти. У мові сучасних ЗМІ фразеологізми (як узуальние, так і квазіфразеологізми) з метою посилення виразності й емоційного впливу можуть піддаватися різного роду трансформаціям.
Газетний практика виробила вже певні прийоми подібного видозміни стійких поєднань. Зрозуміло, завдання журналіста - знайти точне, яскраве слово - була б надзвичайно проста, якби всі прийоми можна було використовувати механічно. Але не випадково Отто Есперсен (відомий датський мовознавець) назвав фразеологію В«Примхливої вЂ‹вЂ‹і невловимою річчюВ»: практично кожне слово в складі фразеологізму в тій чи іншій мірі змінює свою семантику. Зміни в першу чергу залежать від того, наскільки тісно слова В«прітертиВ» один до одного, тобто в...
