НДУ Бєлгородський державний університет
Факультет романо-германської філології
Поняття культурного ассимилятора
культурний асимілятор психологія етнічний стереотип
Теоретичні основи культурного ассимилятора і його місце серед методів крос-культурної психології
Культурний асимілятор - одна з крос-культурних технік, що отримала найбільш широке поширення в багатьох країнах світу. Вона втілює атрибутивний підхід. Мета при використанні даного методу навчити людину бачити ситуацію з точки зору членів чужої групи, розуміти їх бачення світу. Тому Р.Альберт пропонує називати цей метод "технікою підвищення міжкультурної сензитивності (Intercultural sensitizer). p align="justify"> Завданнями культурної ассимилятора являтся: 1) Освоєння ізоморфних атрибуцій, тобто способів інтерпретації поведінки людей представниками чужих культур, 2) Переживання своїх емоційних реакцій в обставинах міжетнічної взаємодії та їх коригування; 3) Формування установок на толерантне поведінку в инокультурной середовищі. p align="justify"> Перші "культурні асимілятори" були розроблені психологами університету штату Іллінойс початку 60-х років під керівництвом Г. Тріандіса. Вони були призначені для американців, взаємодіючих з арабами, іранцями, греками, тайцями, а також для білих і афроамериканців. Творці моделі ставили своєю метою за короткий час дати навчаються якомога більше інформації про відмінності між двома культурами і зупинилися на программированном посібнику зі зворотним зв'язком, що дозволяє зробити його читача активним учасником процесу навчання. p align="justify"> "Культурні асимілятори" складаються з описів ситуацій (до 100), в яких взаємодіють персонажі з двох культур, і чотирьох інтерпретацій поведінки персонажів кожної ситуації (каузальних атрибуцій про спостерігається поведінці). При підборі ситуацій враховуються взаємні стереотипи, відмінності в рольових очікуваннях, звичаї, особливості невербальної поведінки та багато іншого. Особлива увага приділяється орієнтованості культури на колективізм або індивідуалізм. p align="justify"> Хоча до теперішнього часу створено велику кількість "культурних асиміляторів", вони не можуть отримати широкого розповсюдження, оскільки призначені вузькому колу осіб (студентам-арабам, вчителям, які працюють з іспаномовними школярами та ін.) Група дослідників на чолі з Р. тягаря задалася правомірним питанням, чи можливе створення універсального, хоча б для американців - "культурного ассимилятора", який би допоміг людям адаптуватися в будь чужої культури. p align="justify"> Робота зі створення універсального "культурного ассимилятора" була розпочата в 1983 р., а в 1986 р. допомога вийшло з друку. Хоча універсальним воно є перш за все для американців, що взаємодіють з представниками різних країн, в даний час його використовують і в інших англомовних країнах. p align="justify"> Багаторічна використання "культурних асиміляторів" - культурно-специфічних і універсального - підтвердило, що вони є ефективним засобом зменшення застосування негативних стереотипів, передачі інформації про відмінності між культурами, полегшення міжособистісних контактів у інокультурном оточенні і, в кінцевому рахунку, рішення які людиною завдань.
Поняття етнічного (національного) стереотипу
У процесі росту і розвитку, перш ніж дитина починає вчитися в школі, і навіть перш, ніж він опановує рідною мовою, він засвоює культуру, до якої належить. Він засвоює її норми і цінності, він засвоює її в ритмах і плині часу, в стилях мислення і в особливостях ставлення до природи, домашньому середовищі, до самого себе й інших людей. Б.Г. Ананьєв підкреслював вплив на формування і розвиток особистості не тільки соціальних та історичних умов, а й тієї національної середовища в рамках якої проходить життєдіяльність особистості. У міру дорослішання людина починає усвідомлювати себе приналежним своїй культурі, своєї нації. Ці поняття стають невід'ємними складовими його особистості. У цьому випадку можна говорити про таке явище як "національна самосвідомість-усвідомлення індивідом належності до певної нації як соціально-економічної та політичної спільності.". Ключовим поняттям для проблеми національної самосвідомості є поняття етноцентризму. Етноцентризм передбачає ставлення до себе, представнику даної етнічної групи, як до центру всесвіту, зразком, якому повинні слідувати всі інші люди. Людина залишається жорстко пов'язаним з узагальненою моделлю Світу своєї етнічної групи і не може сприймати навколишній з іншої позиції. Тому етноцентризм зумовлює сприйняття людиною культури іншого народу через призму своєї культури. Звідси випливає, що цінності, моральні установки, закріплені в культурі даної етнічної групи, значною мірою направляють і обм...