МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ РФ 
  Державна освітня установа вищої професійної освіти 
  В«НАЦІОНАЛЬНИЙ ДОСЛІДНИЙ ТОМСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТВ» 
  Інститут дистанційного навчання 
  Спеціальність В«Зв'язки з громадськістюВ» 
  Кафедра культурології та соціальної комунікації 
          Курсова робота  
   з дисципліни В«Основи теорії комунікаціїВ»  
   на тему: В«Міжкультурні комунікаціїВ»  
             Томськ 2012 
   Зміст  
				
				
				
				
			   Введення 
  1. Поняття і рівні міжкультурної комунікації 
  2. Теорії міжкультурних комунікацій 
  3. Становлення міжкультурної комунікації як навчальної дисципліни 
  3.1 Становлення і розвиток міжкультурної комунікації в США і Європі 
  3.2 Становлення і розвиток міжкультурної комунікації в Росії 
  Висновок 
  Список літератури 
   Введення  
   Сьогодні різним формам комунікації і спілкування навчають у багатьох російських вузах. Перш за все, оволодіння знаннями і навичками комунікації диктується практичними потребами реального життя. Процеси глобалізації, демократизації суспільного життя, відкритість і доступність самих останніх досягнень світової культури дозволяють величезному числу людей дізнаватися багато нового про поведінку і способі життя інших народів. Нові знання набуваються в туристичних поїздках, на наукових конференціях, симпозіумах, з повідомлень ЗМІ, особистих зустрічей, тобто за допомогою різних форм спілкування людей. 
  На рубежі другого і третього тисячоліть стає все більш очевидним, що людство розвивається по шляху розширення взаємозв'язку і взаємозалежності різних країн, народів і їхніх культур. Цей процес охопив різні сфери суспільного життя всіх країн світу. Сьогодні неможливо знайти етнічні спільності, які не зазнали б на собі вплив як з боку культур інших народів, так і більш широкої громадської середовища, існуючої в окремих регіонах і в світі в цілому. Це виразилося в бурхливому зростанні культурних обмінів і прямих контактів між державними інститутами, соціальними групами, громадськими рухами та окремими індивідами різних країн і культур. Розширення взаємодії культур і народів робить особливо актуальним питання про культурної самобутності і культурних відмінностях. p align="justify"> Несхожість людей один на одного створює сприятливі умови для набуття людиною нових навичок і здібностей, удосконалення вже наявних, але, з іншого боку, чим більше відмінностей в характерах, вихованні, освіті та рівні культури у взаємодіючих парт...