Зміст
Введення
. Поняття про аддіціі у дітей
. Форми і методи корекції адитивної поведінки у дітей
Висновок
Література
Введення
Адитивне поведінку дітей - одна з форм деструктивної поведінки, яка виражається в прагненні дитини до відходу від реальності шляхом зміни свого психічного стану за допомогою прийому деяких речовин або постійної фіксації уваги на певних предметах або видах діяльності, що супроводжується розвитком інтенсивних емоцій. Цей процес настільки захоплює дитини, що починає управляти його життям. Дитина стає безпорадним перед своєю пристрастю. Вольові зусилля слабшають і не дають можливості протистояти аддіціі, зламати сформований стереотип поведінки без корекції з боку фахівців або дорослих значущих людей. Це надає актуальність і темі даної роботи.
Об'єкт дослідження: аддитивное поведінку дітей.
Предмет дослідження: корекція адитивного поведінки у дітей.
Мета дослідження: виявити особливості корекції адитивної поведінки дітей.
На шляху до поставленої мети вирішувалися такі завдань і: дати визначення поняттю аддіціі у дітей; розглянути форми і методи корекції адитивного поведінки у дітей.
Методи дослідження: аналітичні, спостереження та визначення.
Робота базувалася на працях: Т.М. Доронової, Н.А. Короткової, О.Л. Князєвої, М.Д. Маханева та ін
корекція аддіція поведінка дитина
1. Поняття про аддіціі у дітей
Дитина, входячи в світ, відчуває великі психологічні навантаження, пов'язані з його адаптацією до зовнішнього оточення. Він часто відчуває стреси, уникнути які не завжди вдається навіть у благополучних сім'ях, а якщо сім'я не відрізняється гармонією і доброзичливістю, то стресова ситуація супроводжує дитину все його життя. Але в стресах маленької людини винна не тільки сім'я, але і далеке оточення: вулиця, однолітки, значущі або малозначущі дорослі, а часом і дитячі установи. p align="justify"> Прагнення до психологічного і фізичного комфорту не завжди можливо реалізувати не тільки дитині, а й дорослій людині. Для нашого часу характерно і те, що відбувається дуже стрімке наростання змін у всіх сферах суспільного життя. Сучасній людині доводиться приймати все зростаюче кількість рішень в одиницю часу. Навантаження на системи адаптації дуже велика. Основоположник теорії стресу Г. Сельє, кажучи про адаптацію, пише: В«Велика здатність до пристосування, або ад...