Оксана Леонідівна Добриніна
Кандидат педагогічних наук, доцент кафедри іноземних мов технічних факультетів, Петрозаводський державний університет
Представлено аналіз методичних підходів до навчання письмової наукової мови англійською мовою на прикладі зарубіжного та вітчизняного досвіду, в тому числі навчання науково-педагогічних працівників написання наукової статті англійською мовою на курсах додаткової професійної освіти в Петрозаводськом державному університеті. У вітчизняній методиці переважає лінгвістичний (лексико-граматичний) підхід у навчанні, а також свідомий (когнітивний) підхід, що включає чотири стадії засвоєння матеріалу: ознайомлення ^ тренування ^ застосування ^ контроль, в зарубіжній - індивідуальний підхід до студента як суб'єкту навчання. Зроблено висновок про необхідність використання лінгвокультурологічного підходу, що ставить на меті формування вторинної мовної особистості.
Публікація наукової статті у міжнародному науковому журналі є підтвердженням високого наукового статусу учасника і забезпечує оперативне інформування світової громадськості про наукові досягнення. Сьогодні 83% всіх наукових робіт публікуються англійською мовою і, за прогнозами [5], два мільйони людей з семи вивчатимуть англійську мову в поточному десятилітті. Здатність говорити, читати, думати англійською мовою стає у світовому науковому співтоваристві звичайним базовим умінням.
Однак питома вага російських публікацій в загальносвітовому числі публікацій англійською мовою, за даними Web of Science (Citation Databases), становив у 2011 році всього 2,12% (для порівняння: США - 27,13%, Китай - 13,62%) [4]. Причини такого відставання в чому полягають у тому, що для англомовного журналу отримання нових даних або підтвердження (спростування) раніше описаних може виявитися не єдиним достоїнством, що дозволяє прийняти рішення про публікацію. Потрібні ще повноцінні свідоцтва з використанням визнаних методик і, більше того, чітко викладена інтерпретація отриманих результатів в системі вже відомих і опублікованих відомостей в даній області. Саме слабкістю доказової бази для нових даних (через застарілого обладнання) та наукової аргументації (через відсутність вітчизняних програм з мови науки), а також недостатнім рівнем володіння англійською мовою пояснюється той факт, що роботи російських вчених рідко публікують в зарубіжних виданнях, а якщо таке і відбувається - то майже завжди в співавторстві з зарубіжними колегами: частка числа публікацій у міжнародному співавторстві від загального числа публікацій в іншомовних журналах в 2011 році склала 31% [4].
Вчені російських університетів перебувають у ще більш нерівному положенні, так як в Росії вузи завжди орієнтувалися на виконання в першу чергу навчальних функцій, в той час як вчені в США (професори університетів) більше третини свого робочого часу присвячують наукової діяльності.
Метою даної роботи є аналіз методичних підходів до навчання письмової наукової мови англійською мовою на прикладі зарубіжного та вітчизняного досвіду, в тому числі навчання науково-педагогічних працівників (НПР) написання наукової статті англійською мовою на курсах додаткового професійного навчання в Петрозаводськом державному університеті.
Контингент тих, кого навчають (НПР вузу) володіє наступними основними індивідуально-психологічними характеристиками: віковий діапазон 28-55 років, тобто, користуючись т...