Зміст
Завдання для курсового проектування
Введення - Цілі та завдання курсового проектування
1. Синтез і динамічний аналіз основного механізму
2. Силовий аналіз важільного механізму
3.Проектірованіе евольвентного зубчастого зачеплення
4. Синтез кулачкового механізму
Література
В
Введення
Курсовий проект з дисципліни В«Теорія механізмів і машин В»складається з графічної частини і розрахунково-пояснювальної записки. Включає в себе чотири основних розділи:
1. Синтез і динамічний аналіз основного механізму. p> 2. Силовий аналіз важільного механізму. p> 3. Проектування евольвентного зубчастого зачеплення і синтез планетарного механізму.
4. Синтез кулачкового механізму. p> У першому розділі курсового проекту виконується проектування основного важільного механізму, розраховується момент інерції маховика і визначається істинний закон руху ланки приведення.
В другому розділі розраховуються сили і моменти інерції, прикладені до ланкам, визначаються невідомі реакції в кінематичних парах і врівноважує момент.
У третьому розділі проводиться розрахунок геометричних параметрів, контрольних розмірів, якісних і кінематичних характеристик евольвентного зубчастого зачеплення. Проводиться оцінка спроектованої передачі по всіх вищевикладеним параметрами. Вихідні дані вибираються відповідно до рекомендаціями ГОСТ 16532-70. Тут же виконується синтез планетарного механізму.
У четвертому розділі проекту визначаються основні параметри кулачкового механізму, й будується профіль кулачка, що забезпечує заданий закон руху штовхача.
Графічна частина проекту виконується на чотирьох аркушах формату А1 по розділах відповідно до ГОСТ 2304-68 і ГОСТ 2302-68.
В
РОЗДІЛ I
Синтез і динамічний аналіз основного механізму .
Метою даного розділу є проектування основного кривошипно-шатунного механізму, визначення довжин його ланок, розрахунок моменту інерції маховика, визначення істинного закону руху ланки приведення.
1.1. За формулою Чебишева визначимо ступінь рухливості механізму:
В
Згідно класифікації Артоболевского механізм складається з: механізму I класу - кривошип ОА, стійка О.
Структурна група Ассура II класу, II порядку, II виду. - Шатун АВ, повзун В; I (0; 1) - II 2 (2, 3) - структурна форма механізму. p> У цілому механізм є механізмом II класу - за найвищим.
1.2 За заданими вихідними даними спроектуємо основний кривошипно-шатунний механізм:
м/с;
n 1 = Про/хв;
В
Для цього необхідно визначити розміри ланок, знайти положення центрів ваги.
1.2.1. Довжину кривошипа l ОА обчислюємо за формулою:
м
1.2.2. Визначаємо довжину шатуна:
м
1.2.3. Визначаємо масштаб побудови:
,
де ОА - відрізок довільно взятий на кресленні, мм. p> Приймаються br/>В
1.2.4. Визначаємо довжину шатуна:
мм
1.2.5.Определім положення центру мас шатуна:
м
AS 2 = p> 1.3 Викреслює в масштабі діаграму зміни тиску, розташувавши вісь абсцис паралельно переміщенню повзуна і разметив її відповідно до положень, займаними повзуном.
В
Розраховуємо значення сили Р для кожного положення поршня і заносимо в таблицю 1. Для цього визначимо площа перерізу циліндра:
;
м 2
Н
Значення сили Р Таблица1.
Положення
0
1
2
3
4
5
6
7
8
Р, Н
0
1592
960
17246
17246
3562
0
0
0
1.4 Будуємо плани швидкостей для відповідних положень механізму. На планах зображені вектори швидкостей, центрів мас і їх проекції на напрям сил тяжкості.
Побудова починаємо з вхідної ланки, тобто з кривошипа ОА. З довільно взятої крапки P v , що є полюсом плану швидкостей, відкладаємо в напрямку русі кривошипа вектор з P v в точку А, обраної довільно.
Вибираємо P v a = 100 мм. p> Визначаємо положення центру мас шатуна
м.
Визначаємо відрізок на кресленні
мм
мм, br/>
де ab - відрізок з плану швидкостей , мм .
1.5 Для кожного положення механізму обчислимо приведений момент сил опору, який визн...