УДК 615.471: 617.7
Санкт-Петербурзький державний електротехнічний університету «ЛЕТІ», Санкт-Петербург, Росія
ТЕСТОВІ МЕТОДИ ФОРМУВАННЯ МАЛИХ ГРУП ОПЕРАТОРІВ ДЛЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ
Е.П. Піклувальників
Анотація
Аналізуються проблеми, пов'язані з формуванням малих груп фахівців, спільно керуючих складними технічними комплексами. Така група операторів розглядається як особливий цілісний макроорганізм, що включає кілька членів групи. Пропонується проводити відбір кандидатів у ці групи з використанням тестових біотехнічних систем, які дозволяють оцінити ряд професійно важливих функціональних характеристик таких груп.
Основна частина
Відомо велика кількість прикладних завдань, вирішення яких неможливе без використання складних інформаційно-керуючих систем, заснованих на спільній діяльності групи фахівців і утворюють один колектив, який працює над вирішенням спільної справи, коли одній людині-оператору (ЧО ) така робота не під силу. Прикладами таких груп можуть служити колективи, які спільно керують складними технічними пристроями (диспетчери залізничних та авіа вокзалів, співробітники інформаційних служб, регулювальники руху і т. П.), Співробітники наукових лабораторій і дослідників, зайнятих вивченням однієї наукової проблеми, групи військових фахівців та інші. Всі такі комплекси, в яких в якості керуючого елемента виступає група фахівців - мала група операторів (МГО), відносяться до розряду біотехнічних систем (БТС).
Характеристиками МГО як своєрідної соціальної системи є ті ж ознаки, що і для будь-якої іншої суспільної групи - її обсяг, відносини між учасниками, сумісність, координація тощо [1, 2, 3]. У той же час є відмінності у властивостях і параметрах цього типу об'єкта, тому що успішність її роботи залежить не тільки від наявності у людини досвіду роботи, але і від узгодженої взаємодії між фахівцями, що входять до МГО.
Взаємодії в малій групі операторів інформаційних систем мають ряд особливостей в порівнянні з іншими професійними групами:
ефективність функціонування МГО залежить від кількості членів групи, її організації, психологічної сумісності її членів, інтенсивності спілкування між ними;
результат рішення задачі залежить не тільки від рівня індивідуальної підготовки, але й від їхньої здатності до спільного вирішення задач за допомогою єдиного, але часто просторово рознесеного сенсомоторного поля;
результати діяльності групи значною мірою залежать від організації інформаційних потоків, що циркулюють між її членами;
в процесі рішення задачі велика роль належить взаєминам, опосередкованим різного роду технічними засобами;
оператори повинні вміти прогнозувати (передбачати) можливі дії своїх партнерів, причому найчастіше при відсутності безпосереднього контакту з ними.
У процесі формування у МГО складається своєрідний резерв можливостей, який визначається загальним набором умінь, прийомів роботи, знань та інших якостей цього самостійного колективу. В цілому такий резерв завжди більше суми резервів входять до неї членів, так як участь кожного окремого працівника в групі шліфує і вдосконалює його здібності, вміння і навички. Таке складання ресурсів дозволяє розглядати саму групу як своєрідний і самостійний об'єкт - макроорганізм, властивості і параметри якого відрізняються від властивостей і параметрів організму одиночного людини.
Вплив зазначених вище факторів на ефективність роботи групи в цілому має нелінійний характер, тому реалізація цього резерву вимагає певної координації дій всіх учасників МГО. При дуже високій інтенсивності спілкування створюються додаткові перешкоди в роботі, викликають ослаблення узгодженості дій операторів за рахунок втоми і втрати уваги. При недостатній інтенсивності з'являється періодичне неузгодженість у спільній роботі за рахунок зняття напруги і втрати концентрації.
Для характеристики МГО, елементами якого є живі люди, повинен бути запропонований набір параметрів, що характеризують її як єдиний, цілісний і, головне, живий об'єкт [6]. Групі повинні бути притаманні властивості живого організму, що має цілі і ресурси для їх виконання. Для того щоб такий колектив працював як настроєний інструмент його необхідно спочатку зібрати, потім навчити прийомам рішень нових завдань, які можуть бути поставлені перед МГО, і нарешті налаштувати колектив на спільну роботу [3]. При цьому якість роботи групи залежить від індивідуальних характеристик та рівня володіння професій...