Контрольна робота
Організація і технологія процесу наукового дослідження
. Програмний (підготовчий) етап наукового дослідження
науковий гіпотеза документальний
Як уже зазначалося, наукове дослідження - це складний процес пізнавальної діяльності, в процесі якої дослідник (суб'єкт пізнання) послідовно переходить від одних якісних етапів пізнання до інших, від нерозуміння сутності досліджуваного соціального об'єкта до отримання необхідних і достовірних знань про нього.
Для успіху та ефективності наукового дослідження його необхідно правильно організувати, спланувати і здійснювати в певній послідовності. Ця спланована послідовність, тобто алгоритм дій, залежить від виду, об'єкта і цілей наукового дослідження. Однак, якою б не була специфіка конкретного дослідження, воно завжди проходить певні етапи. Як правило, науково-дослідну роботу орієнтовно поділяють на три етапи: 1) програмний (підготовчий або установчий); 2) інформаційно-аналітичний (основний, власне дослідницький); 3) практичний (заключний).
Кожен етап дослідження має свої характерні особливості.
Перший (програмний, підготовчий) етап складається з вибору області сфери дослідження, причому цей важливий вибір обумовлений як об'єктивними факторами (актуальністю, новизною, перспективністю, цінністю і т.д. ), так і суб'єктивними (досвідом дослідника, його науковим і професійним інтересом, здібностями, схильностями, складом розуму і т.д.). Крім цього перший етап полягає в розробці базових питань методології, методики і техніки наукового дослідження.
1.1 Вибір теми дослідження
Вибір теми - найбільш важкий і відповідальний етап дослідження.
Тема - це коротка і чітка формулювання суті проблеми (або її частини), яку передбачається розв'язати в дослідженні.
Прийнято вважати, що правильно вибрати тему - це наполовину забезпечити успішне її виконання. Тема повинна бути актуальною, відрізнятися новизною, направляти науковий пошук в область життєво важливих, ще не дозволених проблем і питань сучасної науки і практики. Актуальність та відповідність науково-практичним вимогам - серйозний критерій при виборі теми дослідження. Штучні, відірвані від життя теми дослідницької роботи не виправдовують себе з точки зору сучасних запитів наукової та професійної діяльності.
Слід враховувати і суб'єктивний фактор при виборі теми дослідження. Особистий інтерес, наявний позитивний досвід роботи в обраному тематичному напрямку є потужним стимулом, мобілізуючим енергію дослідника і гарантує досягнення ним необхідних результатів.
Можна сформулювати певні вимоги до вибору і формулювання теми наукового дослідження:
) актуальність (новизна, зв'язок з життям суспільства, врахування соціальних потреб у дозволі назрілого протиріччя);
) конкретність (реальне існування об'єкта дослідження, його предметна визначеність, ясність, чіткість і точність позначення);
) проблемність (наявність в темі проблемного аспекту, що полягає в необхідності знайти способи та механізми вирішення протиріччя);
) визначеність понять (неприпустимість вживання двозначних, багатозначних і нечітких дефініцій);
) стислість (лаконічність формулювання теми в поєднанні зі смисловим ємністю).
Таким чином, підсумовуючи вищенаведені вимоги, підкреслимо: тема дослідження повинна відповідати наступним головним умовам: 1) у назві теми має бути сформульована проблема; 2) тема повинна бути досить конкретної; 3) у назві теми повинні бути присутніми найважливіші категорії, що виражають якісні характеристики проблеми.
1.2 Розробка програми наукового дослідження
Здійснення будь-якого наукового дослідження (після визначення його теми) повинно починатися з розробки його програми , що передбачає вирішення цілого комплексу методологічних, методичних та організаційно-технічних завдань.
З одного боку, програма являє собою основний документ наукової роботи, за яким можна судити про ступінь наукової обгрунтованості дослідження, а з іншого - це певна модель дослідження, де фіксуються: проблема, мета і завдання дослідження...