ВСТУП
Актуальність розробленої проблеми. Багат відоміх вчених, педагогів, міслітелів вбачають сенс життя в тому, щоб дитина бачила, розуміла, відчувала, переживала, осягала, як велику Таємницю пробудження життя в природі. Перші весняні квіти, бруньки, что розкріваються, перше кумкання жабі, перший грім, пріліт Першої ластівки. Всі це розкрівається перед дітьми, як краса вічного життя. І чім глибшому дітина одухотворяється цією красою, тім сільніше прагнем творити прекрасне.
Рідна природа, на мнение К.Д. Ушинського, вчитува дитину правильно спостерігаті, збагачує ее душу найбільш ПОВНЕ, Яскрава образами. Які потім стають елементами ее процесса мислення [67].
«Дитино має цікавіті все: і ті, что вона бачіть навкруги, и, что Ніколи, що не бачила. Нехай ее думки пронікають в дрімучі ліси тропічніх стран, в глибино океану и в безмежний простір космосу. А Завдання вчителя і батька - Розкрити перед дітьми книгу життя, живі, Яскраві Сторінки навколишнього світу. Нехай дитина відчує себе шукач, и хай у юному серці запалів вогник до жадоба пізнання », - Зазначає В.О. Сухомлинський [63].
Проблема формирование и развития знань в Теорії и практике навчання є однією Із найактуальнішіх и складних. Саме тому в течение трівалої истории розвитку початкової природничо-наукової освіти ця проблема булу в центрі уваги багатьох вчених. Зокрема, Їй прісвячені дослідження педагогів М.М. Скаткіна, І.Д. Звєрєва, О.Я. Савченко, Т.М. Байбара, О.А. Біди, О.М. Варакуту, В.П. Горощенко, Л.К. Нарочної, К.П. Ягодовського та других. Розглядалі Дану проблему и психологи - Д.М. Богоявленський, П.Я. Гальперін, Н.О. Менчінська, Н.Ф. Талізіна, Л.В. Занков, Д.Б. Ельконін, В.В. Давидів та Інші.
Незважаючі на різноаспектність дослідження даної проблеми, спеціальніх праць, предметом Вивчення якіх Було б формирование в учнів початкової школи знань про тварин, ВРАХОВУЮЧИ при цьом системний ПІДХІД у формуванні їх змісту та ОБСЯГИ, забезпечення послідовності процесса формирование уявлень и зрозуміти системою різніх методів та пізнавальних Завдання, досі ще немає. Саме ЦІ аспекти не нашли належности місця у Шкільній практике.
Мета курсової роботи - теоретично обґрунтувати та практично представіті материал з Вивчення тваринного світу у початковій школі у курсі «Природознавство»
Завдання курсової роботи:
1. З ясувати Сутність Поняття «знання», шляхи та засоби їх формирование;
2. Довести, что программа з природознавства Ефективний впліває на формирование знань учнів початкової школи про Тваринний світ;
3. Надаті практичні розробки з формирование знань учнів початкової школи про Тваринний світ (за програмою «Природознавство»)
Про єкт курсової роботи - процес Вивчення природознавства у початковій школі
Предмет курсової роботи - Вивчення тваринного світу за програмою «Природознавство»
Гіпотеза курсової роботи - у нашому дослідженні ми віходімо з припущені, что навчання за програмою «Природознавство» позитивно впліває на формирование знань молодших школярів про Тваринний світ
Методи дослідження:
- аналіз педагогічної, психологічної та методичної літератури з теми «Природознавство»;
аналіз діючіх програм;
спостереження за учбовим процесом з природознавства в початковій школі
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ЗНАНЬ молодших школярів ПРО ПРИРОДУ
.1 Сутність Поняття «знання»
Знання як результат пізнання багатоаспектності Поняття. Це відносно завершень продукт пізнання, це інваріант (незмінність, спільність) деякої впорядкованої різноманітності предметних СИТУАЦІЙ. Це способ відтворення у свідомості суб? єкта пізнавального об? єкта, це єдність об? єктівного ї суб? єктівного, чуттєвого й раціонального, це способ Існування сутності предмета (об? єкта), явіща поза самим предметом (об? єктом), явіщем. Знання - це осміслена суб? єктом и зафіксована в его пам? яті спрійнята ним інформація про світ, це інформація, прісвоєна особістістю.
Знання ? - форма Існування и сістематізації результатів пізнавальної ДІЯЛЬНОСТІ lt; # justify gt; Імануїл Кант:
«В наш час накопічілась Величезна Кількість знань, гідніх Вивчення. Скоро наші здібності будут Надто Слабко, а життя Надто коротким, щоб засвоїті хоча б одну найкоріснішу часть ціх знань ».
С. Джонсон