Введення
Актуальність даної роботи полягає в тому, що сучасне суспільство розглядає фізичну культуру як основний засіб виховання здорового, всебічно розвиненого і соціально активного підростаючого покоління. На сьогоднішній день одним з найбільш значущих і дієвих засобів формування здорового способу життя школярів виступають спортивні ігри.
Спортивні ігри вимагають від школярів підвищеної рухової активності. Вони широко використовуються як засіб вдосконалення рухів, виховання фізичних якостей, активного відпочинку, оздоровлення дітей. Найважливіший результат спортивних ігор - радість і емоційний підйом. Завдяки цій властивості вони більше, ніж інші форми фізичної культури, відповідають потребам зростаючого організму в русі, сприяють всебічному розвитку дітей, вихованню у них морально-вольових якостей і прикладних навичок, координації рухів, спритності, влучності, розвитку почуття колективізму та інших важливих якостей.
Однак, фізичне вдосконалення можливо тільки за умови врахування анатомо-фізіологічних особливостей дитячого організму і побудованої на цій основі системи використання способів, форм і методів фізичного виховання. У повсякденному житті школяра окрім провідних фізичних якостей, необхідних підліткам для успішного вирішення виникаючих перед ними завдань - швидкісних, швидкісно-силових і координаційних здібностей, необхідне вдосконалення точності рухів, що обумовлюють спритність.
У сучасних умовах значно збільшився обсяг діяльності, здійснюваної в імовірнісних і несподівано виникаючих ситуаціях, яка вимагає прояву винахідливості, швидкості реакції, здатності до концентрації і перемикання уваги, просторової, тимчасової, динамічної точності рухів і їх біомеханічної раціональності.
Всі ці якості чи здібності в теорії фізичного виховання пов'язують з поняттям спритність - здатністю людини швидко, оперативно, доцільно, тобто найбільш раціонально, освоювати нові рухові дії, успішно вирішувати рухові завдання в умовах, що змінюються.
Об'єкт - процес розвитку спритності в підлітковому віці
Предмет - вправи, які використовуються на заняттях волейболом
Метою даної дипломної роботи є розгляд волейболу як засобу розвитку спритності у дітей підліткового віку.
Виходячи з мети роботи, поставлені наступні завдання:
вивчити поняття спритність;
вивчити особливості розвитку дітей підліткового віку;
оцінити рівень розвитку спритності підлітків;
зробити висновки про вплив волейболу на розвиток спритності підлітків.
Гіпотеза - застосування в заняттях елементів волейболу збільшує рівень розвитку спритності підлітків.
Методи - вивчення наукової літератури, аналіз, синтез, узагальнення, тестування.
Глава 1. Основи розвитку спритності підлітка
. 1 Характеристика підліткового віку
На думку автора теорії і методики фізичного виховання і спорту Холодова Ж. К. підлітковий вік охоплює дітей віком від 12 до 15 років (V-VIII класи).
Цей вік характеризується інтенсивним зростанням і збільшенням розмірів тіла. Річний приріст довжини тіла досягає 4-7 см головним чином за рахунок подовження ніг. Маса тіла додається щорічно на 3-6 кг. Найбільш інтенсивний темп зростання хлопчиків відбувається в 13-14 дет, коли довжина тіла додається за рік на 7-9 см. А у дівчаток відбувається інтенсивне збільшення росту в 11 - 12 років у середньому на 7 см.
У підлітковому віці швидко ростуть довгі трубчасті кістки верхніх і нижніх кінцівок, прискорюється ріст у висоту хребців. Хребетний стовп підлітка дуже рухливий. Надмірні м'язові навантаження, прискорюючи процес окостеніння, можуть уповільнювати зростання трубчастих кісток у довжину.
У цьому віці швидкими темпами розвивається і м'язова система. З 13 років відзначається різкий стрибок у збільшенні загальної маси м'язів, головним чином за рахунок збільшення товщини м'язових волокон. М'язова маса особливо інтенсивно наростає у хлопчиків у 13-14 років, а у дівчаток - в 11-12 років.
Спостерігаються істотні відмінності в термінах статевого дозрівання дівчаток і хлопчиків. Процес статевого дозрівання у дівчаток настає зазвичай на 1-2 роки раніше, ніж у хлопчиків. В одному класі навчаються школярі з різним ступенем статевого дозрівання, а отже, і з різними функціональними адаптаційними можливостями. Звідси очевидно, що в підлітковому віці набуває особливої ??актуальності проблема індивідуального навчання в умовах колективних форм виховання.
У підлітків ...