ни не відображали б наше буття.
Для мови не байдужі екстралінгвістичні фактори, соціально-економічні та культурно-історичні умови життя носіїв мови. А.І. Смирницький підкреслював, що зіставлення лексичних одиниць різних мов необхідно проводити на основі співвідношення їх з фактами обозначаемой дійсності [Смирницький тисяча дев'ятсот п'ятьдесят-три: №2, с.53].
Підкоряючись загальним законом об'єктивної дійсності, мова має свої специфічні властивості, які обумовлюють своєрідність прояву цих законів у мові. Слово в мові пов'язане з іншими фонетично, граматично і семантично. Слова, співвідносні з одним і тим же поняттям, займають різні місця в системах мов, до яких належать, а їхні значення певною мірою визначаються значеннями інших членів лексичної парадигми. Але, спираючись лише на реляційні властивості слів і значень, не можна виявити системність, оскільки, щоб знайти спільність їх формальних ознак, необхідно знати смислову сторону слова, яка відображатиме дійсність. Таким чином, зіставлене вивчення лексики, знаходження констант, за якими можна було б проводити зіставлення, ускладнюється у зв'язку з особливостями лексичної системи як системи, зумовленої екстралінгвістичними і власне лінгвістичними факторами.
Порівняльні дослідження є джерелом відомостей не тільки про особливості конкретного мови, а й про властивості мов взагалі. За словами В.Г. Гака, специфікація мови полягає ... не тільки в індивідуальних рисах, але і в тому, як переломлюються в ньому загальні та всезагальні властивості мови raquo ;. Зіставлення - складова частина типологічного опису, для якого важливо встановити схожість порівнюваних об'єктів на рівні синхронії, подібність, обумовлене спільністю логічних, психічних, соціальних та інших передумов розвитку і функціонування різних мов.
У завдання порівняльного дослідження, метою якого є виявлення загальних та індивідуальних рис у семантиці і сочетаемостних можливостях слів, що складають лексико-семантичну групу, входить:
) встановлення складу лексико-семантичної групи, виявлення її внутрішньої структури в кожній мові;
2) виявлення слів, еквівалентних за основним значенням;
) визначення семантичних структур багатозначних слів з еквівалентними основними значеннями і встановлення закономірностей реалізації їх значень в кожній мові;
) виявлення загальних та індивідуальних характеристик семантики і функціонування досліджуваних слів у кожній мові.
Порівняльне дослідження зазвичай проводиться на великому фактичному матеріалі, відібраному шляхом суцільної вибірки з надійних лексикографічних і літературних джерел різних жанрів на двох мовах [цит. по Скворцов 2001: 11].
На початковому етапі дослідження розглядаються найуживаніші слова обох мов в їх основних значеннях і виключаються з аналізу слова з вузькою сферою вживання. Останні залучаються лише в якості додаткового матеріалу. Це служить для відомого прирівнювання аналізованих одиниць не тільки по семантичному, але і за функціональною ознакою і безпосередньо пов'язано із завданням знаходження найбільш близьких лексичних одиниць.
Не менш важливо встановити і зіставити умови реалізації еквівалентних значень, закономірності функціонування лексичних одиниць у різних мовах.
Фіксування частотних характеристик на всіх етапах дослідження сприяє виявленню питомої ваги слова, лексико-семантичного варіанта в кожній з мов.
Результати порівняльного дослідження лексичних мікросистем двох мов у синхронному плані представляють теоретичний інтерес в плані розробки методик порівняльного аналізу, вирішення проблем, пов'язаних з рисами подібності та відмінності лексико-семантичного варіювання слів з еквівалентними основними значеннями, умовами реалізації еквівалентних значень слів обох мов. Порівняльне дослідження?? такого роду сприяє проникненню в суть законів кожної мови, що відбуваються в них процесів.
Практична цінність таких досліджень полягає в тому, що залучення результатів наукового зіставлення, при якому виявляється подібне і різне у використанні мовних засобів різними мовами, допомагає долати мовну інтерференцію. Це важливо як для практики перекладу, так і для вдосконалення викладання іноземної мови та рідної мови як іноземної [цит. за Скворцовим 2001: 12].
Порівняльний метод дає можливість визначити не тільки факти і явища, що мають аналогічні функції в зіставлюваних мовах, але і те місце, яке вони займають у своїй микросистеме.
Висновки по першому розділі
На основі теоретичних і методологічних підстав дослідження необхідно відзначити наступне: