ти покупцю відсутню майно
Покупець має право в судовому порядку вимагати розірвання або зміни договору продажу підприємства і повернення того, що виконано сторонами за договором, якщо встановлено, що підприємство зважаючи недоліків, за які продавець відповідає, непридатне для цілей, названих у договорі продажу, і ці недоліки не усунені продавцем на умовах, в порядку і в строки, які встановлені ГК, іншими законами, іншими правовими актами або договором, або усунення таких недоліків неможливо (п. 5 ст. 565 ЦК).
Теоретично якість підприємства визначається двома критеріями.
По-перше, належною якістю майна, що становить в комплексі підприємство.
По-друге, перебуванням самого комплексу в стані, придатному для цілей використання, а саме для виробництва товарів або надання послуг.
Належну якість майна, що є елементом складу підприємства, якщо стосовно неї немає ніяких особливих вимог, обумовлених продавцем і покупцем, має означати придатність даного майна для використання за своїм призначенням (п. 2 ст. 469 ЦК). Другий критерій застосуємо до підприємству в цілому і поширюється на всі матеріальні та нематеріальні елементи підприємства, разом узяті
Одним з найскладніших питань при визначенні якісних характеристик підприємства є питання про те, чи є прибутковість (прибутковість), обсяг товарообігу підприємства показниками якості підприємства. Теоретично прибутковість (прибутковість), обсяг товарообігу підприємства не можуть вважатися звичайними показниками якості підприємства Такими вони можуть вважатися тільки у випадках, коли відповідні умови сформульовані сторонами в договорі продажу підприємства у формі спеціальної гарантії продавця
Останній висновок підтверджується судовою практикою країн з усталеними ринковими традиціями
Продаж підприємства як бізнесу, по-перше, означає продаж майнового комплексу, чий елементний склад схильний динамічних змін в результаті використання підприємства в підприємницьких цілях, по-друге, вона часто пов'язана з безліччю соціальних проблем, у тому числі з проблемами осіб, які працюють на даному підприємстві, монополізацією ринку товарів і послуг і т. п. У зв'язку з цим у цивільному законодавстві має місце норма, згідно з якою правила цивільного законодавства про наслідки недійсності угод і про зміну або про розірвання договору купівлі-продажу , що передбачають повернення або стягнення в натурі отриманого за договором з одного боку або з обох сторін, застосовуються до договору продажу підприємства, якщо такі наслідки суттєво не порушують права та охоронювані законом інтереси кредиторів продавця і покупця, інших осіб і не суперечать суспільним інтересам (ст 566 ЦК).
Необхідно пам'ятати, що присвоєння підприємства в цілому або в частині може бути здійснено шляхом використання інших правових форм.
Тут мова в першу чергу йде про такі формах реорганізації комерційних юридичних осіб, як злиття або приєднання.
При злитті новостворена юридична особа, по суті, стоїть у власність колишні самостійними підприємства, власники яких припинили своє існування в результаті злиття. Аналогічні наслідки виникають і при приєднанні однієї юридичної особи до іншої. Але, на відміну від злиття, при приєднанні власником (набувачем) збільшився підприємства стає юридична особа, яке поглинуло приєднане підприємство, що належало юридичній особі, пре?? ратівшему існування. Присвоєння частини підприємства може бути здійснено шляхом використання інших механізмів поділу юридичної особи та виділення зі складу юридичної особи одного або декількох юридичних осіб.
Від придбання підприємства в точному сенсі слова необхідно відрізняти випадки встановлення господарського панування над підприємством без набуття права власності на нього. Тут мова йде про так званий придбанні прав участі в юридичній особі, що є власником підприємства. Воно може бути здійснено шляхом придбання акцій акціонерного товариства або шляхом придбання часток у статутному (складеному) капіталі товариств, товариств з обмеженою (додаткової) відповідальністю і паїв в кооперативах. У зазначених випадках господарське панування над підприємством можливо, якщо суб'єкти мають необхідною кількістю голосуючих акцій акціонерного товариства, необхідною часткою в статутному (складеному) капіталі товариств, товариств з обмеженою (додаткової) відповідальністю і необхідною кількістю паїв у статутному капіталі кооперативу.
2.4 Особливі випадки продажу підприємства
Істотними особливостями відрізняється правове регулювання відносин, пов'язаних з продажем підприємств, при приватизації державного або муніципального майна, а також при неспроможність (банкрутство) боржника. В обох випад...