кметником (займенником, порядковим числівником): злий язик (1. Хто-небудь саркастичен в розмові, часто іронізує над ким-небудь або над чим-небудь. 2. Манера, здатність гостро , різко, глузливо говорити, судити про кого-небудь або про що-небудь), паперовий мова («бюрократичний стиль старих канцелярських офіційних паперів»), тещин язик, Езопову (ський) мова («не прямий, загадковий мову, вміння говорити натяками , притчами, мова людей, які боролися з владою, революціонери всіх країн і часів »;
іменник в називному відмінку з іменником в родовому відмінку: змішання мов («сум'яття», «строката юрба, де нічого не розбереш»);
іменник в називному відмінку з прийменниково-відмінкової формою іменника: язик без кісток («о балакучим людині - є частиною прислів'я Мова без кісток - що хочеш батоги »), мова як помело;
прийменниково-відмінкова форма іменника з прикметником: бойок на мову («Красномовний, говіркий»), жвавий на мову («Балакучий, балакучий»).
дієслово з іменником: закусити мова («замовчати, зрозумівши недоречність своїх слів»), бити мова (мовою) («Даремно, даремно про що-небудь говорити, базікати»), бовтати язиком (« 1. Занадто багато говорити; говорити дурниці.). 2. марнослів'я »), брати (взяти) на мову (« Пробувати на смак що-небудь »), тріпати язиком (« 1. багато говорити, особливо попусту або безглуздо », 2. те ж, що розбовтувати; розповідати яку-небудь таємницю, секрет »), проковтнути мова (« Замовкнути, перестати говорити (про небажання кого-небудь говорити) »), чесати язиком (мова) (« марнослів'я, займатися пустою балаканиною »), розв'язати мову (« змусити перервати мовчання, вільно заговорити після довгого мовчання »), крутитися на мові (« про жела? нии оповіді? ть що-небудь »).
ФЕ-пропозиції з компонентом «мова» вживаються самостійно або у складі іншої пропозиції.
Фразеологізми-пропозиції структурно організовані за моделлю тієї чи іншої пропозиції, зазвичай двусоставного, можуть мати комунікативне значення, вживаються самостійно або в складі іншого пропозиції: язик заплітається («Про те, хто не може ясно, членороздільно сказати що-небудь »), мова добре (погано) підвішений (« Хто-небудь (не) вміє вільно, гладко говорити »), мова відняло у кого (« про нездатність говорити »), тримати язик за зубами (« Дотримуючись обережність, побоюючись небажаних наслідків, мовчати, не говорити зайвого »), типун тобі на язик (« іронічне побажання тому, хто висловив недобру думка, передбачив неприємне »), як корова язиком злизала (« Хто-небудь (що-небудь) в одну мить безслідно зник (ло), ніби й не було »), мова розв'язався (« хто-н. розговорився, почав багато говорити (після мовчання) »), знайти спільну мову (« Домогтися взаєморозуміння »).
Таким чином, за структурою фразеологізми з компонентом «мова» поділяють на три групи: ФЕ-словоформи (без мови), ФЕ-словосполучення (номінативні фразеологізми) (язик без кісток, мову як помело, бойок на мову, закусити мову, бити мова (мовою) і т.д.), ФЕ-пропозиції (комунікативні фразеологізми) (тіпун тобі на язик, як корова язиком злизала, мова розв'язався і т.д.).
. 2 Структура російських фразеологічних зворотів з компонентом «зуби»
Російські фразеологічні звороти з компонентом «зуби» за структурою фразеологізми діляться на дві групи:
. ФЕ-словосполучення з компонентом «зуби» конструктивно нічим не відрізняються від вільного словосполучення і являють собою одиниці номинативного характеру, які виступають в ролі окремих членів речення.
Фразеологізми-словосполучення є, як і слова, одиниці номинативного характеру і виступають в ролі окремих членів речення. Конструктивно вони нічим не відрізняються від вільних словосполучень і представляють наступні структурні моделі:
дієслово з іменником: зуби заговорювати («улестіть кого-небудь багатослівними доказами, змусити погодитися з безсумнівною нісенітницею»), зуб мати («затамувати проти нього злобу, досаду, як би якусь непогамовану жагу помсти, бажання звести рахунки »), дивитися в зуби (« Бути поступливим, покірним »), навязнуть в зубах, в зубах нав'язло (« дуже набридло »), точити зуб (« сердитися, готуватися до помсти »), дати в зуби (« вдарити »), показати зуби (« загрожувати »), зуби чесати (« те ж, що бовтати язиком »).
дієприслівник з керованим іменником: озброєний до зубів («прекрасно озброєний, всіляко, всіма засобами»).
конструкції з сочінітельнимі і підрядними спілками: крізь зуби («1) дуже мало про?? відчинивши рот. 2) перен. зверхньо, ??як би знехотя, непевний, з презирства до слухача »).
конструкції із запереченням: не по зубах («1) важко розжувати. 2) перен. за здібностям, не під силу, недоступно розумінню »), ні в...
