, торік зменшилося виробництво на давальницьких умовах цукру, - з 93 до 59%, олії - з 80 до 70%. Разом з тим випуск борошна на давальницьких умовах зріс з 25 до 44%, крупи - з 46 до 83, масла тваринного - з 20 до 23, м'яса - з 17 до 19%. Питома вага бартерних операцій у харчовій промисловості торік становив 21,8%, що майже вдвічі меншу, ніж у промисловості країни в цілому. Тим не менш, в деяких областях вона залишається ще основною формою розрахунків: у цукровій - 67,5 %, Рибної - 61,3, плодовопіщевой - 43,3, масло-сирів - 31,6, масложирової - 25,9%. p> Давальницька схема переробки сировини та бартерний обмін товарів створюють умови для порушення податкового законодавства, пов'язаного з несплатою податку на додану вартість, акцизного збору, реалізацією продукції за цінами, нижчими від собівартості, яка поглиблює процеси тіньової економіки. У цих умовах необхідно законодавчо обмежити виробництво продукції на давальницьких умовах, а також частина товарообмінни операцій у загальному обсязі реалізації і вводити санкції за її перевищення.
Непросто відбувається структурна пере стройка області хлібопродуктів. Для того щоб відчути це, досить поглянути на показники роботи заготівельних та зернопереробних підприємств. Наприклад, за 1990-1995 роки виробництво борошна зменшилося з 7671 тисяч тон: до 4551, крупи - з 962,4 до 389 000, макаронних виробів - з 360,3 до 214 200, хліба і хлібобулочної продукції - з 6701 до 3848000 тонн. Отже, потенційні можливості підприємств використовуються далеко не повністю.
Значне скорочення обсягів виробництва, лібералізація цін на сировину, матеріально-технічні ресурси й послуги призвели до підвищення собівартості, а відтак і цін на зернову продукцію. Особливо зросли оптові ціни підприємств круп'яної промисловості. Разом з тим калорійність харчування населення зменшилася на 26,4 відсотка. Значно збіднів раціон білково і вітаміновмісних продуктів, овочів, фруктів тощо Разом з тим понад фізіологічні норми люди споживають хлібопродукти, питома вага яких в структурі харчування сягає 44 відсотків.
У структурі агропромислового комплексу галузь хлібопродуктів - пріоритетна, особливо з огляду забезпечення населення продовольством, а тваринництва - комбікормами.
Тому важлива науково-технічна передумова подальшого розвитку області - сертифікація сільськогосподарської сировини та харчових продуктів з борошна. Таким чином, можна буде ефективно визначити якість продукції, забезпечити ретельний контроль за дотриманням економічних вимог, підвищити конкурентоспроможність виробів.
Але матеріально-технічна база галузі хлібопродуктів не відповідає сучасним вимогам, характеризується значною спрацьованістю обладнання. Це негативно позначається і на економічних показниках. Наприклад, спрацьованість основних виробничих фондів у галузі сягає 48 відсотків, а темпи оновлення їх основної частини значно відстають від потреби. Щодо основної частини вони становлять менше 56 відсотків на ...