Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Новий Кримінально-процесуальний Кодекс РФ - протиріччя і прогалини

Реферат Новий Кримінально-процесуальний Кодекс РФ - протиріччя і прогалини





обов'язкову участь захисника, якщо обвинувачений заявив клопотання про розгляд справи в порядку, встановленому главою 40 Кодексу.

Глава 40 регламентує особливий порядок судового розгляду, вирішення питання про проведенні якого відповідно до ст.229 ч.2 п.4 можливе тільки на попередньому слуханні.

Таким чином, викладені положення ст.231 прямо суперечать ст.229.

***

Відповідно зі ст.237 ч.1 п.3 за результатами попереднього слухання суддя має право повернути справу прокурору, якщо є необхідність складання обвинувального висновку або обвинувального акта у справі, спрямованому до суду з постановою про застосування примусового заходу медичного характеру.

Незрозуміло які подібні випадки автори даного положення мали на увазі, якщо подібна необхідність може виникнути лише при дослідженні та оцінці висновку судово-психіатричної експертизи, на висновках якої грунтується рішення органів попереднього розслідування і прокурора про направлення справи до суду з подібним постановою. p> Таке дослідження й оцінку на стадії попереднього слухання провести і дати неможливо, оскільки відповідно до ст.ст.229 ч.2, 235 докази на цій стадії можуть бути досліджені тільки з погляду допустимості їх і тільки за клопотанням сторони про виключення їх з переліку доказів, пропонованих у судовому розгляді.

***

Відповідно з ч.2 ст.237 у разі повернення кримінальної справи прокурору суддя зобов'язує прокурора протягом 5 діб забезпечити усунення допущених порушень.

Незрозуміло для чого авторами даного положення встановлено зазначений термін, якщо його порушення не тягне за собою ніяких наслідків (такі Кодексом не передбачені), а після повторного надходження справи до суду, воно вважається знову надійшли і по нього знову дол ють бути прийняті рішення, передбачені ст.227.

***

Відповідно з ч.2 ст.238 при призупинення за результатами попереднього слухання кримінальної справи, за якою сховався обвинувачений, що не утримується під вартою, суддя обирає йому запобіжний захід у вигляді утримання під вартою і доручає прокурору забезпечити його розшук.

Оскільки дана норма містить імперативний вказівку про обрання такій особі заходи захід тільки у вигляді утримання під вартою, відразу ж виникає питання про тому, що вона не відповідає положеннями ст.108, відповідно до якої утримання під вартою ні за яких обставин не може бути обрана до щодо неповнолітніх, обвинувачених у скоєнні злочинів невеликої тяжкості, і відносно дорослих, обвинувачених у скоєнні злочинів, за які кримінальним законом взагалі не передбачена можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі.

***

Відповідно з п.58 ст.5, розділом 2 КПК обвинувач і захисник є учасниками кримінального судочинства.

Стаття 117 передбачає можливість накладення грошового стягнення на всіх без винятку учасників кримінального судочинства у разі невиконання ними своїх процесуальних обов'язків або пору...


Назад | сторінка 10 з 15 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Діяльність органів дізнання на етапі попереднього розслідування кримінально ...
  • Реферат на тему: Обвинувачений і гарантії його процесуальних прав у стадії попереднього розс ...
  • Реферат на тему: Дії прокурора і повноваження судді по надійшов кримінальній справі прискоре ...
  • Реферат на тему: Заходи заохочення і стягнення в місцях утримання під вартою
  • Реферат на тему: Закінчення попереднього розслідування складанням обвинувального висновку