r/> 
 R COOH R COOH 
  C = O CH 2 CH - NH 2 + CH 2 
  COOH + CH 2 амінотрансфераза коф ФП COOH CH 2 
  кеток-та CH - NH 2 амінокислота C = O 
  COOH COOH 
  Глутаминовая к-та О±-кетоглутарова кислота 
    Обмін сірковмісних амінокислот  
   До сірковмісним амінокислот відносяться: цистин, цистеїн, метіонін. 
   CH 2 - SH CH 2 - SH CH 2 - S - S - CH 2 
  CH - NH 2 + CH - NH 2 - 2H CH - NH 2 CH - NH 2 
  COOH COOH COOH COOH 
  Цистеин цистин 
  CH 2 - S - CH 3 
  CH 2 метіонін 
  CH - NH 2 
  COOH 
				
				
				
				
			   Серосодержащіе амінокислоти відіграють дуже важливу структурну роль - утворюють дісульфільние зв'язку в структурі білків. За рахунок вільних сульфгідрильних груп цистеїн бере участь в утворенні активних центрів ферментів, утворює фізіологічно активна речовина глютатіон - це трипептид глутамінової кислоти, цистеїну і гліцину. 
  Цистеин, є основою амінокислотою в освіті кератину-білка волосся, вовни, нігтів, рогів і т.д. виконує структурну роль. 
  Метіонін є донором метильних груп, бере участь у реакціях переамінування, зокрема при синтезі гема, креатину, ацетилхоліну, холіну. 
  Метіонін є основним компонентом раціону тварин, недолік його приводить у птахів до розкльову. Дають підгодівлю, сир. p> Серосодержащіе амінокислоти покращують якість вовни, її фортеця. Для поповнення змісту амінокислот у раціонах використовують гідролізати грубого пера, рогів. Метіонін можна отримувати штучно. Він є джерелом цистеїну. br/> 
 CH 2 - S - CH 3 CH 3 - SH 
  CH 2 - CH 3 CH - NH 2 
  CH - NH 2 COOH 
  COOH цистеїн 
  Метіонін 
   Цистеин може утворюватися з серину: 
   CH 2 - OH CH 2 
  CH - NH 2 + H 2 S CH - NH 2 + H 2 O 
  COOH COOH 
  Серін цистеїн 
   Цистеин є джерелом сірчаної кислоти в організмі, яка входить до ФАФС і служить дл знешкодження отруйних продуктів. 
     Список використаної літератури  
  1. Березів Т.Т. , Коровкін Б.Ф. Біологічна хімія. Під ред. Дебова С.С. /М., В«МедицинаВ», 1990. p> 2. Миколаїв А.Я. Біохімія. /М., В«Вища школаВ», 1989. p> 3. Строєв Є.А. Біологічна хімія. /М., В«Вища школаВ», 1986. p> 4. Бишівський А.Ш.. Терсенев О.А. Біохімія для лікаря./Єкатеринбург, 1994. p> 5. Кушманова О.Д., Івченко Г.М. Керівництво до лабораторних занять з біологічної хімії. /М., В«МедицинаВ», 1983. br/>