исновку, яке обов'язково для наймача.
У разі неможливості переведення жінки на іншу, легшу, роботу їй знижуються норми виробітку, норми обслуговування за старою роботі відповідно до медичного висновку. Таке полегшення умов праці допускається, якщо виконувана робота не пов'язана з впливом несприятливих виробничих факторів на організм матері і майбутньої дитини.
У кожному окремому випадку питання переведення вагітної жінки на легшу роботу має вирішуватися залежно від стану її здоров'я, перебігу вагітності, умов праці та з урахуванням специфічних особливостей кожного виробництва.
У випадку, коли вагітну жінку неможливо перевести на іншу, легшу, роботу, необхідно забезпечити їй легку роботу в іншому місці. Тому для вагітних жінок в подібних випадках не виключається організація спеціальної ділянки або робочого місця або пошук інших варіантів, які допоможуть в рамках закону вирішувати проблему, що склалася.
До вирішення питання про надання вагітній жінці відповідно до медичного висновку іншої роботи, яка є легшою і виключає вплив шкідливих і (або) небезпечних виробничих факторів, вона підлягає звільненню від роботи із збереженням середнього заробітку за всі пропущені внаслідок цього робочі дні за рахунок наймача (ч. 2 ст. 264 ТК).
Якщо наймач не усуне чинники, що зумовили необхідність перекладу вагітної жінки, або не зможе надати їй більш легку роботу, то середня заробітна плата виплачується до початку соціальної відпустки по вагітності та пологах.
Гарантії по продовженню трудових відносин. Крім названих гарантій вагітні жінки мають певні гарантії на продовження трудових відносин у разі роботи на умовах контракту, укладеного з наймачем.
З жінкою, яка працює на умовах контракту, може виникнути ситуація, при якій закінчення терміну контракту припадає на період, коли вона перебуває в стані вагітності. У зв'язку з цим частиною четвертою пункту 2 Указу Президента. № 180 передбачено, що контракт з вагітною жінкою з її згоди продовжується на період вагітності або інший строк за згодою сторін [8]. Названий Указ також передбачив обов'язок, а не право наймача продовжувати контракти з жінками, що знаходяться у відпустці по вагітності та пологах і відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років.
Приклад. Контракт у вагітної жінки закінчився 10 листопада 2012, а соціальну відпустку по вагітності та пологах їй буде наданий у січні 2013 р Чи зобов'язаний був наймач у даній ситуації продовжити контракт з вагітною жінкою?
Згідно з підпунктом 1-1 пункту 1 Указу № 180 продовження контракту в межах максимального строку його дії (п. 2 ст. 17 ТК) здійснюється за згодою сторін на строк не менше одного року. На менший термін контракт продовжується з письмової згоди працівника, якщо інше не встановлено Президентом Республіки Білорусь.
Кожна з сторін, що уклали контракт, не пізніше ніж за один місяць до закінчення терміну його дії письмово попереджає іншу сторону про рішення продовжити або припинити трудові відносини. Якщо термін контракту закінчується і працівник виявив бажання продовжити трудові відносини, наймач зобов'язаний враховувати гарантії Указу № 180, спрямовані на захист окремих категорій працівників.
Згідно з п. 2 Указу № 180 контракт з вагітною жінкою з її згоди продовжується на період вагітності або інший строк за згодою сторін. Отже, наймач зобов'язаний був продовжити контракт з вагітною жінкою за її згодою на період вагітності або інший строк за згодою сторін [17, с. 37].
Указом № 180 встановлена ??додаткова гарантія матері (батьку дитини замість матері, опікуну), приступила до роботи до або після закінчення відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років, з її згоди на продовження (укладення нового) контракту на строк не менше ніж до досягнення дитиною віку п'яти років.
Декретом Президента Республіки Білорусь від 26.07.1999 р № 29 «Про додаткові заходи щодо вдосконалення трудових відносин, зміцненню трудової і виконавської дисципліни» передбачено право наймача укладати контракти з будь-якими працівниками, у тому числі і працюючими у цього наймача за трудовим договором, укладеним на невизначений термін [7]. При відмові працівника укласти контракт трудовий договір припиняється з причини відмови працівника від продовження роботи у зв'язку зі зміною істотних умов праці за пунктом 5 ст. 35 ТК. У той же час Указом № 180 встановлено, що контракти з вагітними жінками, трудові договори з якими були укладені на невизначений термін, не укладаються, якщо вони не дали згоди на укладення таких контрактів.
Таким чином, переклад на контракт з трудового договору, укладеного на невизначений термін, вагітних жінок без їх згоди не...