ічний ефект і, з іншого боку, привертається увага до семиотическим процесам в мові, які в звичайних умовах, умовах історико-філологічного розвитку, відбуваються непомітно.
У зазначеному нижче прикладі наведено складне прикметник, утворене автором з імені персонажа Augustus і причастя flavoured. Чорний відтінок жарти полягає в тому, що власник шоколадної фабрики Вілі Вонка уявляє собі саме таку назву чергового кондитерського виробу, якщо б воно було зроблено з хлопчика на ім'я Августус Дурний.
He ll be chocolate fudge! ' shrieked Mrs Gloop.
Never! cried Mr Wonka.
Of course he will! shrieked Mrs Gloop.
I wouldn t allow it! ' cried Mr Wonka.
And why not? shrieked Mrs Gloop.
Because the taste would be terrible, said Mr Wonka. Just imagine it! Augustus-flavoured chocolate-coated Gloop! No one would buy it. Raquo;
They most certainly would! cried Mr Gloop indignantly. I don t want to think about it! ' shrieked Mrs Gloop [38].
2.1.2 Чорний гумор як порушення знаковою синтактіки
У літературі історико-філологічного напряму склалося так, що текст повинен характеризуватися тематичної та стилістичної спільністю і однорідної інтонаційної оформленою. Для досягнення гумористичного ефекту ці параметри порушуються. Одним із прикладів такого порушення може служити навмисне нехтування законів знаковою сполучуваності: використання в текстах чорних гумористів слів, надфразовою єдностей (або періодів, що представляють собою відрізки мовлення у формі послідовності двох і більше самостійних пропозицій, загальних по темі) і навіть цілих текстів з інших мовних підсистем, або функціональних стилів, кожен з яких, у свою чергу, має свій власний словниковий запас і цілком певні правила сполучуваності складових його елементів. Те, чтпро є нормою в одному функціональному стилі, виявляється неприпустимим і часто смішним в іншому.
Про семіотичних зрушеннях можна говорити і при введенні в мовою твори слів іншої епохи, тому ці одиниці входять до складу кілька відмінних один від одного підсистем, на які розпадається мову, узятий в різних своїх диахронических зрізах. При цьому відбувається порушення знаковою синтактіки як соціолінгвістичної сполучуваності слів, тобто фактично руйнування «правильного» співвідношення: суспільство в певний історичний період - відображає його мову.
Таким чином, розглянуті знакові порушення, які й лежать в основі створення комічного ефекту, зачіпають одиниці різних рівнів: слова, надфразовою єдності та соціолінгвістична сполучуваність знаків.
Наприклад, в анімаційному ситкомі Гріффіни лиходій-немовля Стьюї, чию мова в сім'ї не розуміє ніхто, крім собаки, відрізняється дорослими манерами, мріє поневолити світ і часто навіть намагається вбити свою матір:
- Well, well, mother! We meet again!
Stewie I thought I tucked you in an hour ago.
Not tightly enough it would seem. And now you contemptible harpy ... I shall end your reign of matriarchal tyranny.
You can play with your toys tomorrow, honey and now it sa bedtime.
Blast you and your estrogenical treachery! [10]
Так, в його мові часто переважає лексика різних функціональних стилів (наукові терміни, піднесена лексика), що, як правило, не притаманне дитячої мови.
2.1.3 Прагматичний аспект чорного гумору
На відміну від семантичного і синтаксичного аспектів знака, які виступають в мові як більш-менш твердо закріплені, сталі співвідношення, прагматичний аспект відображає відносно мінливі відносини, що залежать від контексту (значення як вживання). На прагматичному рівні варто розглядати не знакові порушення, а варіювання значення знака. Можливість інтерпретувати ситуацію по-різному пропонує чорним юмористам величезне поле для діяльності.
У випадку з художніми творами в ролі інтерпретуючих знаки (висловлювання, ситуації тощо) виступають як герої творів, так і читачі. Часто персонажі потрапляють в комічні ситуації (смішні для читача, але не для них) з тієї причини, що неправильно тлумачать і оцінюють слова або ситуації, роблять з них не ті висновки і тому неадекватно на них реагують. Неправильною і ненормальною їхня реакція здається всезнаючому читачеві, який знаходиться в зовсім іншій системі координат, але аж ніяк не самим персонажам - вони-то якраз надходять, на їхню думку, правильно, нормально, по логіці ситуації, всередині якої знаходяться.
Відбувається зіткнення двох інтерпретацій: нормальної - читача ...
