Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Принципова технологічна схема установки двоступеневої деасфальтизації

Реферат Принципова технологічна схема установки двоступеневої деасфальтизації





stify"> Сировина насосом 1 подається через парової підігрівач 4 в колону деасфальтизації I ступені 10. У нижню зону цієї ж колони вводиться через холодильник 3 рідкий пропан, що забирається насосом 2 з приймача 5.

Пройшовши верхній вбудований підігрівач 9 і верхню відстійну зону, розчин деасфальтізата I після зниження тиску (приблизно з 4,2 до 2,7 МПа) поступет в секцію регенерації пропану при високому тиску.

Необхідний робочий тиск у колоні 10 підтримується за допомогою редукційного клапана 8; колона обладнана тарілками жалюзійного типу. Бітумний розчин I виводиться з низу колони 10, підігрівається водяною парою в апараті 15 і вводиться в колону 18 деасфальтизації II ступені. Пропан в колону 18 подається насосом 12 через холодильник 14. З розчину деасфальтізата I основна кількість пропану виділяється в послідовно з'єднаних испарителях 21 і 22, а з розчину деасфальтізата II - в испарителях 20 і 23. деасфальтізата I і II практично повністю звільняються від пропану відповідно в отпарную колонах 29 і 31 тарілчастого типу. Далі обидва деасфальтізата направляються насосами 27 і 30 відповідно через холодильники 25 і 26 в резервуари. Бітумний розчин II ступені, пройшовши регулятор витрати 11, нагрівається в трубчастої печі 19; испарившийся пропан відділяється від рідини в сепараторі 24. Суміші пропанових і водяної пари з колон 29, 31, і 34 надходять до загального конденсатор-холодильник змішання 33. Тут при контакті з холодною водою водяні пари конденсуються, а пари пропану низького тиску стискаються компресором 28 до тиску 1,7-1,8 МПа. Звільнений від розчинника бітум деасфальтизації з отпарной колони направляється насосом 35 через холодильник 36 в резервуар [58].

У екстракційних колонах деасфальтизації найбільш часто застосовують жалюзійні або перфоровані тарілки. Поліпшення роботи жалюзійних тарілок досягають перфорацією їх пластинок. Сумарна швидкість сировини і пропану приймається до 30-40 м 3/(м 2 год). Однак у випадку виробництва на установці двох деасфальтізата - менш вузького з коксівним числом до 1-1,2% і високов'язкого з температурою спалаху не нижче 275 0 С часто необхідно знижувати швидкість до 25-32 м 3/(м 2 год). Зону відстою вживаних в даний час екстракційних колон обладнають змійовиками, в які вводять пар низького тиску. Поєднання підйому температури вгорі колони до заданої з відстоєм розчину деасфальтізата дозволяє найефективніше відокремити масляні компоненти гудрону від смолисто-асфальтенових речовин.

Роторно-дискові контактори (РДК), впроваджені на деяких установках деасфальтизації гудронів, суттєво не відрізняються від РДК, широко застосовуваних для очищення масел фурфуролом. У верхній і нижній частинах контактора передбачені відстійні зони. Зазвичай монтують 12-20 дисків, збільшення числа ступенів екстракції проти оптимального призводить до погіршення якості деасфальтізата. Частота обертання ротора в промислових контакторах не перевищує 20-30 об/хв.

Зміст пропану в залишках екстракційних апаратів (30-70% мас. на асфальт) залежить від температури низу колони і вмісту асфальтенів в отходящем з низу колони продукті. Особливо різко зростає розчинність пропану в асфальті при температурах вище 64-65 0 С. Зниження опору в нижній частині колони, наприклад, в результаті збільшення відстані між тарілками сприяє зменшенню частки пропану в отходящем з низу колони розчині асфальту.

Збільшення продуктивності екстракційних апаратів на 20-25% може бути досягнуто порціонної подачею пропану. Безпосередньо з гудроном змішується 100-140% мас. пропану на 100% сировини. Застосування змішувачів різної конструкції дозволяє уникнути гідравлічних ударів при введенні розчинника в гудрон. Ефективне зміщення пропану і гудрону відбувається і в трубопроводі при подачі пропану на вихід сировинного насоса. Приблизно половина розчинника вводитися в нижню частину екстрактора, решті пропан, нагрітий до 70-80 0 С, - в середню частину. У результаті порціонної подачі, введення гудрону, збагаченого пропаном, поліпшення контакту сировини і розчинника і зниження в нижній частині колони обсягу пропану чіткість розділення вуглеводнів і смолисто-асфальтенових продуктів поліпшується.

Через застосування при деасфальтизації високого тиску і пожежонебезпечного розчинника - пропану особливо високі вимоги пред'являються до герметичності системи в період підготовки установок до пуску. Всі вузли установок, апаратура, трубопроводи обпресовують на робочі тиску. Ретельно перевіряють герметичність фланцевих та різьбових з'єднань.

Пропан подається в блоки регенерації розчинника після здійснення холодною, а потім гарячою циркуляції продуктів, підйому температури в апаратах до робочої. Після прийому пропану до робочого піднімають і тиск в апаратурі. Знижений тиск в испарителях і евапораторах, а отже, в ємності пропа...


Назад | сторінка 11 з 20 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Оптимальний варіант насоса для подачі зрошення колони з ємності
  • Реферат на тему: Стан питання про пристрої подачі зернистих матеріалів в зону високого тиску
  • Реферат на тему: Розрахунок теплообмінної установки для підігріву сировини колони ректифікац ...
  • Реферат на тему: Розрахунок і проектування повітророзподільної установки газоподібного кисню ...
  • Реферат на тему: Розрахунок ректіфікаційної колони періодічної дії для розділення суміші бен ...