кденна буденність, відчути заздалегідь, зайвих обставин - повернутися назад, упав вниз, а також в результаті невиправданого нанизування синонімів - закінчити, завершити, виконати завдання. Мовну надмірність породжує і з'єднання іноземного слова з російською, дублюючим його значення (пам'ятні сувеніри, незвичайний феномен, рушійний лейтмотив, біографія життя, своя автобіографія, в кінцевому підсумку, мізерні дрібниці, провідний лідер, відповідна контратака, народний фольклор, демобілізуватися з армії) [ 3].
. 1.2 Кліше і штампи
Мовні кліше - застиглі вислову, усвідомлювані як невільні (тобто відтворювані повністю) всіма носіями мови. У лінгвістичній теорії приблизно тому ж значенні вживаються такі терміни: мовні стереотипи, ідіоми, фразеологізми, штампи, групові шаблони, улюблені обертів, стереотипізовані обертів. Всі ці мовні явища становлять якесь понятійний полі, якого наближаються паремии, крилаті слова, цитати, афоризми, максими [6].
Розрізняють парадигматичний і синтагматичний аспекти вивчення кліше. Про парадигматичному аспекті мова йде при зіставленні обрядових формул, мовних шаблонів якої-небудь соціальної (віковий) групи, фразеологізмів, об'єднаних спільною темою, стереотипів мовної поведінки етносів.
У цьому випадку дослідник отримує відповідь на питання: що описують кліше? Які саме кліше? Яка їхня структура?
синтагматичний аспекти функціонування кліше пов'язана з механізмами їх інкорпорування в «вільну мову». При цьому треба мати на увазі, що наша мова з певної точки зору ніколи не буває повністю «вільною». Такі фрази, як «він не подав мені руки; вона опустила погляд; з глузду з'їхати; дозвольте з вами не погодитися; сьогодні, по-моєму, холодно »в діалогах можуть зустрічатися частіше, ніж« собаку з'їсти; байдики бити чи до лампочки! »У питанні про те, де межа між свободою і несвободою у виборі мовних фрагментів при породженні мови, існує простий, але доказовий критерій. Справа в тому, що кліше є перцептивно маркованим: це означає, що мовець вводить фрагмент-кліше як чужу мову, і при цьому як він сам, так і слухає це відчувають. Функції кліше у промові поки належним чином не вивчені. Але, безсумнівно, однією з функцій є демонстрація соціальної включеності мовця [7].
Наприклад, якщо людина раптом скаже у відповідь на повідомлення про чиюсь поїздці в Європу: «Європа священних каменів ...», стане ясно, що він - слухач радіостанції «Свобода». Розрізняють чотири моделі вживання кліше відповідно до відношення до опозиції свій - чужий: своє для чужого, своє для свого, чуже для свого, чуже для чужого [8].
Інша функція кліше - знак згоди або знак протесту. Залежно від соціолінгвістичних умов одне і те ж кліше, на зразок Згідно побажанням трудящих, у промові номенклатурних функціонерів радянської епохи могло бути позитивно-нейтральним компонентом, а промови демократичної інтелігенції - стереотипом відштовхування, протесту. Якщо ж кліше вживається як знак згоди, воно виконує функцію вказівки на те, що мовець належить до якоїсь соціальної групи. «Я - ваш!» Або «Я - з такої-то групи». Тому багато спільних кліше-стереотипів мається на мові молоді («молодіжне арго»): молодь, до соціального розпаду конкретних «зграй», максимально Конформності, особливо «тінейджерська» її частину.
Адресат, як правило, сприймає кліше адекватним чином, але можливі два типи винятків:
Реципієнт сприймає віддалений за часом або перекладений з іншої мови текст і не може «розпізнати» введені блоки-кліше;
Реципієнт належить до іншої соціальної групи, і тим самим функції кліше не виконуються. [7]
Відповідно до цього одну з причин виникнення паремійних кліше (кліше типу прислів'їв) можна бачити в потреби не тільки пояснити світ, а й позбавити людину від відчуття нещільно навколо нього сформованої соціального середовища. Цю функцію насамперед виконують прислів'я, які, на відміну від загадок (що відносяться до архаїчного пласту мовної свідомості і спрямованих на пояснення світу), орієнтуються на соціалізацію людини. Цю ж функцію виконують і так звані «автоніміческіе» загадки типу:
Від чого качка плаває? (відповідь: від берега); Що знаходиться в середині Парижа? (відповідь: буква «р») і под., які, як правило, загадуються в середовищі дітей та підлітків: маскуючись під жарти, вони часто служать засобом приниження «непосвячених».
Штампами називають слова і вирази, які настільки часто вживаються, що їх лексичне значення і експресивність від часу потьмяніли і втратили свою гостроту сприйняття. Штампами можуть бути не тільки слова, але і вирази, а також пропозиції, які колись виникли, як нові і свіжі сподобалися носіям мови і були «заношені до дірок» частим вживанням, що в підсумку...
