дження знань в цій області необхідно для зміцнення національної науки і культури.
Прислів'я і приказки є найважливішим матеріалом для вивчення історичних подій, етнографії, побуту та світогляду народу. Витримавши оцінку часом, вони органічно злилися з промовою; завжди будуть прикрашати її дотепністю, здатністю влучно і точно охарактеризувати всі різноманітні прояви життя.
Порівняння прислів'їв і приказок різних народів показує, як багато спільного мають ці народи, що, у свою чергу, сприяє їх кращому взаєморозумінню та зближенню. У прислів'ях і приказках відображені багатий історичний досвід народу, уявлення, пов'язані з трудовою діяльністю, побутом і культурою людей. Правильне й доречне використання прислів'їв і приказок надає промови неповторну своєрідність і особливу виразність.
Таким чином, прислів'я - це короткий, нерідко ритмизованного вислів, що представляє собою закінчене пропозицію і виражає певне умовивід, а приказка - широко поширене образний вислів, влучно визначальне якесь життєве явище. На відміну від прислів'їв, до яких вони близькі за своєю формою, приказки позбавлені прямого повчального сенсу і обмежуються образним, нерідко алегоричним визначенням якогось явища.
Щоб зрозуміти сенс пословічно тексту, потрібно знати набагато більше того, що міститься в поверхневій структурі тексту. Для правильного розуміння і успішної інтерпретації необхідні «предзнанія», засновані на «знанні традицій» і «пам'яті традицій», що базуються на прагматичних культурних уявленнях, цінностях і в цілому на менталітеті етносу. Таким чином, при виявленні культурних смислів паремій необхідне володіння фоновими знаннями, які знаходять в даних текстах «своє мовне буття в культурній конотації» [22].
Сам термін «конотація» розуміється як будь додаткове значення в слові, доповнює його предметно-понятійне і граматичне зміст. Конотація має достатньо чітку структуру: вона складається з додаткових сем значення, при цьому її компоненти тісно між собою пов'язані. Найчастіше компоненти конотації перехрещуються, хіба що нашаровуються один на одного. При культурологічному підході конотація розглядається як семантична частка значення, яка доповнює відомості про об'єктивно існуючу реалії відомостями про її національну специфіку.
Так, Ю.Д. Апресян вважає, що конотація відбиває пов'язані зі словом культурні уявлення і традиції, пануючого в даному суспільстві практику використання відповідної речі та інші мовні чинники », але він використовує термін« семантична асоціація ». [1]
Окремо можна виділити і національно-культурний компонент конотації, який відображає прийняту в даному суспільстві, культурі точку зору на предмет мовлення. Окремих послід для конотацій подібного роду в словниках зазвичай немає, але вони в неявному вигляді представлені через переносне значення і фразеологічні одиниці.
Саме культурні конотації стають маркерами національної та культурної специфіки, представляють культурний код в його ціннісних уявленнях і орієнтаціях на практичну життєву філософію.
Для мовних одиниць, значення яких містить культурологічну інформацію, більш підходить термін культуреми, так як в даному терміні акцентується наявність культурної інформації в мовних і мовленнєвих одиницях. Культуреми є комплексною межуровневом одиницею, планом змісту якої є єдність мовного значення та культурного сенсу, а формою виступає єдність знака і мовного значення. [5]
культуреми належить двом семиотическим системам: мовної та мовленнєвої, так як культурна інформація, з одного боку, втілюється в знаках мови, а з іншого - в знаках мови. Крім того, певну роль у плані грають культурно-символічні системи. Отже, культуреми може виступати у формі культурного символу, оскільки вона фіксує, зберігає і служить для передачі культурної інформації.
Областями виявлення культурно-значущої інформації, що міститься в культуреми, можуть стати різні типи значень мовних одиниць: денотативне значення, сигнификативное значення, коннотативное значення. Коннотативное значення культуреми включає в себе ціннісні характеристики, так як приналежність до етносу обов'язково носить особистісний сенс (національно-культурна конотація). В.І. Шаклеин, говорить про те що етнос, соціальна група або окрема особистість моделює світ не просто на матеріалі мови, а на матеріалі лінгвокультурних і лінгвоідеологіческіх оціночних відповідностей, які у кожного етносу володіють стійкістю. [23] На основі даних відповідностей формується соціолінгвістична конотація культуреми.
Таким чином, конотація культуреми - це інтерпретація денотативного або образно мотивованого аспектів значення в категоріях культури. Вона включає в себе додаткові відтінки сенсу, пов'язані з національно-ціннісними ре...
