Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые обзорные » Планування діяльності підприємств соціально-культурного сервісу

Реферат Планування діяльності підприємств соціально-культурного сервісу





очних даних по завантаженню окремих категорій номерів готелів, складових загальний номерний фонд. Важливість цього показника диктує аналогічне визначення фактичного коефіцієнта завантаження всіх категорій номерного фонду (Вищої, першої, другої і т.д.), наявних у готелі. p> Будь готель для підтримання в охайному стані номерного фонду та місць загального користування готельної клієнтури повинна вести постійний, циклічний ремонт (Косметичний, капітальний, плановий і пр.), а також профілактичні роботи на інженерних мережах, внутрішніх та зовнішніх комунікаціях. Ремонтні та профілактичні роботи вимагають тимчасового виведення з обороту частини номерного фонду готелю. Виключення з обороту частини номерного фонду не повинно відіб'ється на якості обслуговування готельної клієнтури, а також призвести до зриву виконання заявок на бронювання місць у готелі. У зв'язку з цим виправдано визначати плановий коефіцієнт завантаження готелю за наступною формулою:


КПЛ = (L: Про ) * 100% (2.7)


де: КПЛ - плановий коефіцієнт завантаження;

L - показник ліжко-діб, планований під розміщення

клієнтури;

О - показник пропускної здібності готелю.

Показник пропускної здібності готелів у свою чергу обчислюють за такою формулою:


О = V * T (2.8)


де: О - показник пропускної здатності готелю;

V - показник ємності номерного фонду;

Т - інтервал часу, днях.

Показник ліжко-діб, планований під розміщення клієнтури, знаходять за формулою:


L = O - (r1 + r2 + r3 + r4) (2.9)


де: L - показник ліжко-діб;

О - пропускна здатність готелю, що обчислюється множенням місткості номерного фонду готелю на число ліжко-діб;

r1 - число ліжко-діб знаходження номерного фонду готелю в плановому ремонті;

r2 - число ліжко-діб простою номерного фонду готелю при проведенні його санітарної обробки;

r3 - число ліжко-діб простою номерного фонду готелю при підготовці до заселення;

r4 - число ліжко-діб простою номерного фонду готелю при веденні в ньому профілактичних робіт на інженерних мережах, комунікаціях, технічному оснащенні.

Слід пояснити, що час простою номерного фонду готелю (r1) визначають виходячи з циклічності ведення ремонту. Ця циклічність передбачає п'ятирічний інтервал часу. Встановлений він становищем

про проведення планово - попереджувальних ремонтних робіт житлових і громадських будівель МЖКГ РРФСР ще в 80-і рр.., Активну участь у розробці якого брала Академія комунального господарства ім. К.Д. Памфілова. Цим же документом встановлюється тривалість ведення ремонтних робіт в готелях - десять днів. Час простою номерного фонду на санітарній обробці (деротація, дезінсекція, дезінфекція) обмежується однією добою. Час підготовки номерного фонду до розміщенню визначається Нормативами виконання прибиральних робіт в готелях, які складається самостійно. При цьому звертається увага на комфортність номерного фонду та оснащеність персоналу засобами малої механізації і високоефективними миючими та миючими матеріалами.

Важливим економічним показником, що характеризує ефективність інтенсивність використання номерного фонду за певний період (рік, квартал, місяць), є оборотність. Показник оборотності ліжко-діб передбачає виявлення внутрішніх резервів, скорочення простою місць при їх підготовці до розміщенню і розраховується наступним чином, визначаючи середній час проживання в готелі клієнта за наступною формулою:


tcp = N: М (2.10)


де: Tср - середній час проживання в готелі клієнта;

N - кількість ліжко-діб, затребуваних клієнтурою за окремий період (рік, квартал, місяць);

М - кількість споживачів готельних послуг (клієнтів) в інтервалі часу (рік, квартал, місяць).

Про ефективність цінової політиці готелі можна судити за показником прибутковості номерного фонду за наступною формулою:


D = Q: N (2.11)


де: D - показник прибутковості номерного фонду;

Q - виручка минулих діб;

N - кількість номерів, затребуваних клієнтурою.

Показник дохідності номерного фонду може визначаться в цілому по готелю або для кожної категорії номерів, складових номерний фонд.

Також дуже потрібним і важливим економічним показником ведення готельного господарства є індекс прибутковості номерного фонду готелю. Він може бути загальним (для всього номерного фонду), а також і для окремих категорій номерів. Він розраховується за такою формулою:


JПРІБ = N: D (2.12)


де: JПРІБ - індекс прибутковості номерного фонду готелю;

N - кількість проданих номерів;

D - показник прибутковості.

Важливим економічним показником буде індекс ліквідності номерного фонду (загальний чи виходячи з категорій номерного фонду). Він знаходиться за формулою:


JЛІКВ. = Кзагр. * JПРІБ. (2.13)


...


Назад | сторінка 11 з 17 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Технології прибирання приміщень номерного фонду готелю і способи їх вдоскон ...
  • Реферат на тему: Аналіз використання фонду робочого часу
  • Реферат на тему: Особливості аварійно-рятувальних робіт при обваленні будівель житлового фон ...
  • Реферат на тему: Аналіз використання фонду робочого часу на прикладі ТОВ &Музенідіс Тревел&
  • Реферат на тему: База даних обліку розміщення і послуг готелю-готелю