ідхилення в роботі нервової системи, що у свою чергу може призвести до відхилення в психічному розвитку. Крім цих рефлексів, є ще й інші, які втратили свою важливість в ході еволюції, але їх відсутність або зниження є важливою діагностичною ознакою при оцінці роботи нервової системи в період новонародженості. Перелічимо їх: рефлекс опори і автоматична хода новонародженого, хапальний рефлекс, рефлекс повзання та ін
У цей період розвитку особливе значення має виявлення зниженою чутливості і реактивності до зорових і слухових подразників. Чим раніше діагностується сенсорна недостатність, тим вище можливості розвитку збережених ланок і компенсації з використанням непошкоджених аналізаторів. У цих випадках найбільшу діагностичну цінність мають методи електрофізіологічного обстеження немовлят за допомогою реєстрації зорових і слухових викликаних потенціалів. p> Після двох місяців з метою виявлення відповідності нормам проводиться психологічне обстеження. О.В. Баженова і Є.І. Морозова розробили наступну схему обстеження дитини з 1,5-2 місяців до 1 року. Обстеження дитини включає аналіз рівня розвитку:
1) рухової сфери;
2) сенсорної сфери;
3) особливостей маніпулювання з предметами;
4) способів взаємодії з дорослими;
5) емоційних особливостей;
6) голосової активності;
Ще одну методику психодіагностики в дитячому віці запропонував Е.Л. Фрухт за матеріалами Н.М. Щелованова, М.Ю. Кістяковой, С.М. Кривин. Ця методика також заснована на аналізі рівнів психічних процесів, але тільки більш розгорнуто:
1) зорові орієнтовні реакції;
2) слухові орієнтовні реакції;
3) емоції і соціальну поведінку;
4) руху руки і дій з предметами;
5) руху загальні;
6) підготовчі етапи розвитку розуміння мови;
7) підготовчі етапи розвитку активної мови;
8) навички та вміння в режимних процесах.
Основний метод обстеження дитини першого року життя - спостереження за його реакціями, діяльністю з іграшками, особливостями спілкування з дорослими, емоційними проявами, способами вираження позитивних і негативних переживань та ін Аналіз особливостей, виявлених при конкретному обстеженні дитини в зіставленні з нормативними характеристиками, дає підставу для висновку про відсутність або наявність порушень, що дозволяє зробити висновки про необхідність подальшого спостереження за дитиною або про наданні специфічної медико-психо-педагогічної допомоги вже на даному етапі розвитку.
До базових передумовам нормального онтогенезу дитини починаючи з дитячого періоду відноситься перш за все позитивне ставлення до дорослого як такому, супроводжується розвитком різних елементарних експресивно-мімічних засобів встановлення соціального контакту і вираження свого ставлення до іншій людині.
Відхиленням вже на першому році життя можна вважати затримку в формуванні комунікативної потреби, з обмеженим арсеналом комунікативних засоб...